Антропологія
Креацентр > Статті > Антропологія > Походження мови: огляд різних теорій

Походження мови: огляд різних теорій

Мова – одна з найбільших загадок людського буття. Чому люди, на відміну від інших видів живих істот, що мешкають на Землі, здатні спілкуватися за допомогою мови? Як з'явилася мова? Еволюціоністи протягом багатьох років намагаються відповісти на ці питання, але поки так і не знайшли прийнятних відповідей, хоча і висунули безліч теорій. Деякі з цих теорій ми розглянемо в цій статті.

Одні еволюціоністи стверджують, що мова виникла із звуків і жестів приматів, другі вважають, що люди «винайшли» її завдяки своєму розуму і здатності до звуконаслідування. Інші ж вважають, що люди на певному етапі еволюції якимось чином «відкрили» для себе спілкування за допомогою говоріння. Однак всі ці концепції розбиваються об власні недоліки. Прихильники теорії еволюції ще й досі не знайшли прийнятної відповіді на питання про появу мовної комунікації. Єдина логічна модель виникнення мови – креаційна модель, згідно з якою мова була створена Богом.

Людська мова

Чи виникла вона еволюційним шляхом із простих звуків, що видаються тваринами, чи була дана людині Богом? Вчені, лінгвісти і філософи ламають голови над питанням походження мови з тих самих пір, як Дарвін висунув свою теорію еволюції. Але жодна з безлічі запропонованих ними теорій появи мови не в змозі задовільно пояснити таке унікальне явище, як людське спілкування.

У 1866 році – через сім років після виходу у світ праці Дарвіна «Про походження видів» – Паризьке лінгвістичне товариство заборонило полеміку про походження мови. «Паризькі лінгвісти, безсумнівно, усвідомлювали, що домисли, не підкріплені переконливими доказами, лише створять підґрунтя для нерозв'язних суперечок і розбіжностей, яких вони зі зрозумілих причин прагнули уникнути».1 Інтерес до проблеми зародження мови ще довго викликав їхнє явне несхвалення – дослідження еволюції мови відродилося у Франції лише в 1965 році.

Чому ж ця тема вважалася настільки небезпечною, що роздуми про неї цілих 99 років були поза законом? За словами Д. Премака (D. Premack), автора численних книг про еволюцію і походження мови, «людська мова – нездоланна перешкода для теорії еволюції».2 Еволюціоністам ніяк не вдається знайти прийнятне пояснення надзвичайного різноманіття мов і їх складностей. Всі згодні з тим, що мова – головна ознака, яка відрізняє людей від інших біологічних видів. Наші діти опановують навички усного мовлення, ледь досягнувши чотирирічного віку: якщо дитина в чотири роки не вміє говорити, то це – наслідок вродженої або набутої патології. В цілому ж, дар мови притаманний усім людям – і нікому з інших живих істот, які населяють Землю. Чому тільки людство має здатність до мовної комунікації, і як ми здобули цю здатність?

Перешкоди для виникнення мови еволюційним шляхом

Якщо теорія еволюції вірна, то люди зобов'язані були подолати чимало перешкод, перш ніж змогли б спілкуватися мовними засобами. Перше серед цих перешкод відоме як стійкість референтних систем і полягає в тому, що за звуками, які видаються тваринами, закріплені конкретні значення. Наприклад, собака гарчить безпосередньо на об'єкт, в якому бачить небезпеку, але своїм гарчанням вона не повідомляє комусь іншому про небезпеку, що виникла. Якби собака загарчав, щоб оповістити іншого пса про небезпеку, то її гарчання не було б сприйнято як попередження. Таким чином, для появи мови люди були зобов'язані знайти спосіб спілкуватися про об'єкт, а не з об'єктом.4

У тварин спілкування обмежується проявом емоцій. Людям же для того, щоб висловлювати за допомогою мови свої думки, був потрібний синтаксис. Синтаксис – це певний спосіб з'єднання слів у реченні для передачі змісту повідомлення. У різних мовах для цієї мети служать порядок слів, суфіксація, метамова (такі частини мови, як відносні займенники, займенники, прислівники, прийменники, сполучники, а також закінчення і т. д.). Людина не може передати іншому свої думки, не вдаючись до синтаксичних побудов –мова без синтаксису зводиться до вигуків і наказів.

Крім того, еволюціоністам ніяк не вдається пояснити закономірності змін, які відбулися в мовах з моменту появи писемності, що зберегла ці зміни для сучасних лінгвістів. Найдавніші мови – латина, давньогрецька, давньоєврейська, санскрит, фінікійська, давньосирійська – набагато складніші будь-якої з сучасних мов. Всі, хто в наші дні стикається з цими мовами, без коливань визнають, що вони безперечно заплутаніші і важчі для вивчення, ніж нинішні. Мови ніколи не ставали складнішими, ніж були. Навпаки, з часом вони тільки спрощувались. Однак це ніяк не узгоджується з теорією біологічної еволюції, згідно з якою все, що існує, з часом ускладнювалося.

Вченими були висунуті десятки гіпотез про те, як люди подолали перешкоди для появи мови. Ці гіпотези в більшості своїй досить умоглядні і істотно розходяться між собою. Так, Жан-Жак Руссо, французький філософ кінця XVIII століття, вважав першопричиною мови людські почуття і пристрасті. Тому, згідно з Руссо, наша мова починалася з поезії.5 Незважаючи на славу Руссо, з ним мало хто погодився, і з'явилося безліч нових версій виникнення мови. Еволюціоністи вважають, що мова або утворилася зі звуків, за допомогою яких спілкуються тварини, або спочатку виникла мова знаків, а потім до знаків поступово додавалися звуки, і врешті-решт з'явилося усне мовлення. Деякі еволюціоністи стверджують, що «винайти» мову людям дозволили людський розум і здатність до звуконаслідування. Інші ж дотримуються тієї думки, що вона з'явилась у людей «чудесним чином», або що люди на певній стадії еволюції відкрили в собі здатність до спілкування за допомогою говоріння.

Відповідно до теорії еволюції, люди почали відділятися від мавп приблизно 2-4 мільйони років тому, коли стали використовувати предмети, як знаряддя праці. Еволюціоністи вважають, що міграція людей з Африки почалася 100 000 років тому, і до 10 000 року до Р. Х. розселилися по всьому світу. Виходячи з цього, вони стверджують, що мова або вже сформувалася 100 000 років тому (або, принаймні, знаходилась на одній із заключних стадій розвитку) і потім з цієї мови в окремих групах людей, що розселились по Землі, утворилися тисячі мов, багато з яких існують і понині, або ж вона виникла одночасно в різних куточках земної кулі вже після того, як люди розселилися по всій планеті до 10 000 року до Р. Х.6 Прихильники різний теорій походження мови не можуть дійти згоди щодо того, коли люди почали спілкуватися за допомогою слів. А оскільки неможливо встановлювати або відтворити жодну з прамов, яка нібито виникла еволюційним шляхом, прихильникам теорії еволюції залишається задовольнятися лише здогадками про те, як вона могла з’явитися.

Теорія виникнення мови зі звуків, які створюють тварини

Багато біологів і лінгвістів з числа прихильників ідеї еволюції від найпростіших до людини вважають, що мова поступово розвилась із звуків і шумів, що створюються тваринами.В міру розвитку людського інтелекту, людям вдавалося вимовляти все більше звуків, поступово ці звуки перетворювалися в слова, за якими закріплювалися значення.

На перший погляд, ця теорія представляється логічною. Дійсно, чому б крикам і рохканню приматів не стати словами і не придбати певні значення? Однак вчені переконані, що звуки тварин не мають нічого спільного з мовою і не використовуються для передачі ідей або понять. Вони служать виключно для вираження емоцій – точно так же, як у людей для цієї мети служать плач, сміх, крики і так далі.8 Майже всі тварини здатні передавати емоції за допомогою набору різних звуків – гавкоту, гарчання, шипіння, щебетання, кудкудакання і т.п., але цими шумами вони висловлюють свої почуття, а не думки. Зоологи вважають, що тварини не контролюють звукове вираження своїх емоцій.9 Наприклад, коли собака налякана, вона гарчить на об'єкт, який лякає її, і не може зупинитися. Аналогічним чином людям буває складно перестати сміятися чи плакати, коли їх переповнюють емоції, в той час як спілкування за допомогою слів нам підконтрольне. Так чи інакше, звуки, покликані виражати емоції, сильно відрізняються від тих, які використовуються для передачі понять. Тому ймовірність походження людської мови від звуків, що створюють тварини, вкрай мала.

Теорія створення мови силою людського розуму

Деякі вчені припустили, що люди якимось чином створили мову завдяки своєму розуму. Згідно з їхньою теорією, в міру еволюції людини інтелектуальні здібності людей безперервно росли і врешті-решт дозволили їм почати спілкуватися один з одним. Це припущення також здається досить логічним, проте більшість вчених і лінгвістів заперечують таку можливість. Зокрема, Дуайт Болінджер (Dwight Bolinger), вчений і лінгвіст, який досліджував мовні здібності шимпанзе, каже: «Варто задатися питанням, чому всім формам життя, що населяють Землю, довелося чекати мільйони років, перш ніж Homo зробив це (створив мову). Невже тому, що спочатку повинен був з'явитися певний рівень інтелекту? Але як таке могло статися, якщо інтелект цілком залежить від мови? Мова ніяк не могла бути передумовою для виникнення мови».4

Рівень інтелекту неможливо виміряти без допомоги мови. Так що гіпотеза про появу мови внаслідок розвитку людського розуму необґрунтована і недовідна.

Крім усього іншого, вчені не можуть довести, що для мови потрібен розвинений інтелект. Навпаки, часто дані науки свідчать про протилежне. Зоологам вдавалося навчити мавп шимпанзе спілкуватися мовою жестів, і ті виявилися здатними розуміти і навіть вживати найпростіші синтаксичні структури. Зрозуміло, вони ніколи б не винайшли мову і не могли спілкуватися з іншими шимпанзе за допомогою синтаксису, однак їх рівень інтелекту виявився достатнім для того, щоб розуміти слова, якщо вони цьому навчені. Таким чином, можна зробити висновок, що своєю здатністю до мовного спілкування ми зобов'язані аж ніяк не нашому високорозвиненому інтелекту.

Теорія виникнення мови в результаті звуконаслідування

Не так давно Сюзан Блекмор (Susan Blackmore) у своїй книзі «Машина мемів» (The Meme Machine) висунула гіпотезу про те, що людям вдалося створити мову завдяки їх здатності до звуконаслідування. За її словами, людина, як ніяка інша жива істота на Землі, наділена даром наслідувати собі подібних, і саме цей дар заклав основу для природного розвитку мови. Число прихильників цієї ідеї, яка стала популярною як «теорія мемів», неухильно зростає.11

«Теорія мемів» спирається на твердження, що в усьому тваринному світі тільки людям дійсно дано імітувати оточуючих за допомогою міміки і звуконаслідування. Відповідно до цієї теорії, тварини наслідують тільки своїх родичів і не дуже-то здатні наслідувати іншим видам тварин, а от людям непогано вдається і те, і інше. Однак вчені, які досліджували поведінку приматів, встановили, що багато мавп імітують дії собі подібних. «Молоді шимпанзе уважно спостерігають за старшими родичами і потім (часом з великою точністю) відтворюють їхні дії – всупереч розхожій думці, що шимпанзе не вміють наслідувати».

Дослідження, проведені незалежно одне від одного різними групами вчених, показали, що мавпи більше схильні здійснювати будь-які дії з об'єктом, якщо вони бачили, як такі ж дії виробляла інша мавпа. В ході цих досліджень було доведено, що при спостереженні мавпи або людини за діями інших, виникає нервовий імпульс, який в значній мірі сприяє відтворенню ними подібних дій. «Цінність цього відкриття полягає в тому, що вчені вперше встановили наявність і описали нервовий механізм, який забезпечує точну відповідність між зоровим сприйняттям дії і його виконанням».12 Таким чином, примати, як і люди, здатні імітувати дії собі подібних. І хоча мавпи можуть наслідувати іншим тільки діями, а не голосом, це все одно йде врозріз з теорією Блекмор.

Крім того, її теорії суперечить таке явище, як звуконаслідування птахів. Багато видів пернатих мають дивну здатність відтворювати звуки навколишнього світу. Наприклад, папуги какаду і ара можуть наслідувати фактично всім звукам, які чують: голосам інших птахів, тварин, людської мови, музики і будь-яким іншим звукам. Вони навіть розуміють, що означають ті чи інші звуки.14 Людина – лише одна з безлічі видів істот, здатних імітувати чужі звуки і дії, але тільки вона змогла створити мову. У світлі всіх цих даних, «теорія мемів» теж виглядає безпідставною.

Теорія раптового виникнення мови

Деякі вчені вважають, що мова з'явилася у людей раптово, без видимих передумов до її зародження. Вони вважають, нібито мова була від самого початку закладена в людині, і вона на певному етапі еволюції просто виявила в собі цю особливість і стала використовувати для спілкування та передачі інформації слова й жести, поступово розширюючи словниковий запас.15 Прихильники теорії раптової появи мови стверджують, що люди придбали дар мовлення в результаті випадкового перегрупування ділянок ДНК в процесі еволюції.16

Відповідно до цієї теорії, мова і все необхідне для спілкування існували ще до того, як людина їх виявила. Але це означає, що мова як така виникла зовсім випадково і не замишлялась як цілісна система. Між тим, мова являє собою складну логічну систему, високий рівень організації якої просто не дозволяє повірити в її випадкове виникнення. Крім цього, теорія раптової появи мови не може ігнорувати питання про те, чому з усього різноманіття тваринного світу тільки люди удостоїлися такої честі. Мова – одна з головних ознак, що відрізняють нас від інших тварин. Але чому її не «відкрили» в собі представники інших біологічних видів? І навіть якщо цю теорію можна розглядати як модель появи мови, таку теорію ніяк не можна визнати прийнятним поясненням її походження, оскільки така складна структура, як мова, не могла виникнути сама по собі, без Творця.

Теорія мови жестів

Ця теорія виникнення усної комунікації має найбільше число прихильників в сучасній науці. Відповідно до неї, в міру того як люди еволюціонували, вони поступово розробляли знакову систему, оскільки виявили, що використання знаків може приносити користь. Спочатку вони не прагнули донести до інших якісь ідеї – людина просто виконувала деяку дію, інша бачила це і потім повторювала її. Наприклад, одна людина намагається зрушити з місця який-небудь предмет, але сам зробити це не в силах, інший бачить ці зусилля і приходить йому на допомогу. В результаті людина усвідомила собі: для того щоб йому допомогли перемістити що-небудь, досить жесту, який зображує штовхання. На думку прихильників цієї теорії, коли люди почали використовувати жести, що асоціюються з будь-якою дією (не в процесі цієї дії,а для передачі інформації іншим людям), знаки із засобу «випадкової» комунікації перетворилися в форму справжнього,осмисленого-спілкування.17

Кожен, хто спостерігав за поведінкою групи шимпанзе, погодиться з тим, що ці мавпи спілкуються одна з одною за допомогою міміки і жестів. Спостереження вчених показують, що майже всі шимпанзе користуються одним і тим же набором звуків –міжкланові відмінності досить незначні. Весь цей набір зрозумілий не тільки шимпанзе (яким адресована комунікація) і людям, але також горилам і багатьом іншим видам приматів.18 Міміка і жести шимпанзе та інших мавп, це, по суті, головний аргумент, що приводиться прихильниками теорії жестів на підтримку ідеї поступового зародження мови в процесі додавання звуків до жестів.

Серйозні недолік цієї теорії полягає в тому, що, незважаючи на незліченні спроби, нікому з її прихильників так і не вдалося запропонувати прийнятний сценарій додавання звуків до жестів. Згідно з однією із гіпотез, спочатку слова мали звукову подібність з поняттями, які висловлювали (ономатопія). Цю гіпотезу, відому як «теорія звуконаслідування», висунув у 1880 році Макс Міллер (Miller), але навіть він сам вважав її не надто правдоподібною.19 Наприклад, поняття «собака» спочатку виражалося вигуком «гав-гав» або «тяв-тяв», а звуки, що нагадують пташине цвірінькання або каркання, асоціювалися зі звуками, які здійснюють пернаті. Дії позначалися звуками, які люди виробляли при виконанні цих дій. Наприклад, прийняття їжі передавалося за допомогою плямкання, а підняття важкого каменю – за допомогою натужного хукання.

Теорія Мііллера здавалася б цілком логічною, але у всіх мовах нашого часу звучання слів не має нічого спільного зі «звуковим образом» понять, які вони виражають. Та й удавніх мовах, що вивчаються сучасними лінгвістами, не було нічого подібного. Ні англійське слово "dog" (собака), ні французьке "chien", ні німецьке "hund» не нагадують своїм звучанням собачий гавкіт. І якби слова зароджувалися як звуконаслідування, то невже вони не звучали б більш-менш однаково на всіх мовах? Між тим, словниковий склад мов світу відрізняється дивовижною різноманітністю. Це фактично зводить нанівець можливість виникнення мови з жестів і звуконаслідування.

Більш того, людям властиво міркувати про поняття і ідеї, які ми не можемо ні усвідомити, ні висловити за допомогою знаків. Таких абстрактних понять – безліч: час, любов, ненависть, жадібність, щастя, віра, мета, краса, матерія, веселощі, культура і т. п. Наявність у мові слів, які виражають абстрактні поняття, змушують сильно засумніватися в спроможності цієї чи будь-який іншої еволюційної теорії мовного походження.

Ще одна нездоланна перешкода для теорії мови жестів як первинної форми комунікації – проблема появи синтаксису. Багатьом здаються змістовними міркування про те, що люди могли придумати знаки і слова для позначення простих предметів і дій. Але як люди винайшли синтаксис? Адже жодна людина не зможе сказати «Дай мені їжі», якщо всі слова, які є у неї в наявності, – це «їжа» і «я». Синтаксис – настільки складна система, що люди не змогли б «відкрити» її випадково. Для виникнення синтаксису був потрібний розумний Творець, однак людина не могла бути цим творцем, оскільки не змогла б донести своє відкриття до інших. Ми ж не мислимо нашу мову без метамови – безлічі службових слів, які не мають лексичного значення, але визначають значення інших слів. Люди ніяк не змогли б по чистій випадковості почати вживати і розуміти ці слова.

Теорія створення мови

З усіх висунутих наукою теорій походження мови лише одна з моменту появи і донині зберігає свої позиції, незважаючи на те, що весь цей час її противники зайняті відчайдушними пошуками контраргументів проти неї. Це – теорія Божественного створення мови. Віра в те, що її створив і дав людям всемогутній і всезнаючий Бог, дозволяє обійти ті непереборні перешкоди, об які розбиваються всі теорії виникнення мови еволюційним шляхом.

З біблійного опису Створення ясно, що мова існувала ще до того, як Бог почав творити цей світ. Мова була одним із засобів спілкування Пресвятої Трійці – іпостасей Триєдиного Бога.

Історія людства дозволяє християнам стверджувати, що мова існує стільки, скільки існує Бог, а згідно з Біблією – Бог існує вічно.

«На початку створив Бог небо і землю. А земля була пуста та порожня, і Дух Божий ширяв над поверхнею води. І сказав Бог: так буде світло. І настало світло»(Буття, 1: 1-3).

Але чому з усіх створених Ним живих істот,Бог наділив мовою тільки людей? Відповідь не це питання ми знаходимо в першій же главі Святого Письма: «І Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий сотворив її, чоловіком і жінкою сотворив їх»(Буття, 1:27). Бог створив людей за Своїм образом, а оскільки Йому притаманні мова і спілкування, людям також дістався цей дар. Таким чином, мова – одна з граней Особистості Бога, які Він передав людям. Це – цілком здоровий висновок, оскільки мова дає нам часткове уявлення про природу Бога. Як і Бог, вона немислимо складна. На вивчення мови може піти все життя, але при цьому діти, ледь навчившись ходити, починають її розуміти і вживати.

Висновок

Еволюціоністи висунули безліч теорій зародження і розвитку людської мови, але жодна з цих теорій не дає прийнятне пояснення її незвичайному розмаїттю і складності. Так що не залишається нічого іншого, крім віри в Бога-Творця, Який не тільки створив людину, а й наділив її даром спілкування. Біблія розповідає про Створення всього сущого Богом, її текст позбавлений протиріч і містить відповіді на всі питання. На відміну від теорії еволюції, якій бракує достовірності в поясненні походження мови, викладена в Біблії креаційна теорія здатна протистояти будь-яким запереченням.

 

Автор: Мішель Френч

Джерело:Creation.com

 

Переклад: Тига В.

Редактор: Кравець Д.

 

Посилання:

  1. Corballis, MC, FromHandtoMouth: TheOriginsofLanguage, PrincetonUniversityPress, Princeton, NJ, p. 23, 2002. 
  2. Evolang-2000 Conference, Paris, France, 2000,1 May 2004. 
  3. Harrub, B., Thompson, B. andMiller, D., Theoriginoflanguageandcommunication, JournalofCreation 17(3): 93-101, 2003, 26 October 2004. 
  4. Clark, VP, Eschholz, PA andRosa, AF (Eds.), Language: IntroductoryReading, St. Martin 'Press, NewYork, p. 28, 1981. 
  5. Salus, PM (Ed.), On Language: PlatotoVonHumboldt, Salus, Holt, RinehartandWinstonInc., NewYork, p. 144, 1969. 
  6. Spielvogel, JJ, WesternCivilization, vol. I: To 1 715, Wadsworth / ThomsonLearning, Belmont, CA, pp. 2-3, 2003. 
  7. Grimm, JKL, OntheOriginofLanguage, translatedbyWiley, RA,Brill, Leiden, Netherlands, p. 3, 1984. 
  8. Lieberman, P., EveSpoke: HumanLanguageandHumanEvolution, WW Norton&,Company, NewYorkCity, pp. 133-134, 1998. 
  9. Trask, RL, KeyConceptsinLanguageandLinguistic, Routledge, NewYork, p. 218, 1999.
  10. Garfield, E., Whenapesspeak, linguists listen-part 1: theapelanguagestudies, EssaysofanInformationScientist 8 (31): 3-11, 1985. 
  11. Blackmore, SJ, TheMemeMachine, OxfordUniversityPress, Oxford, 1999, 1 October 2004. 
  12. Corbalis, ref. l, p. 63. 
  13. Rizzolatti, G, Fogassi, L. andGallese, V, Neurophysiologicalmechanismsunderlyingtheunderstandingandimitationofaction, NatureReviewsNeuroscience 2: 661-670, 2001. 
  14. Pepperberg, IM andBright, RJ, Talkingbirds: birdscanlearntotalk ... andtounderstand, Birds USA, 1990. AnnualMeeting.
  15. Trask, ref. 9, pp. 218-219. 
  16. Oiler, JW Jr, Languagesandgenes: cantheybebuiltupthroughrandomchangeandnaturalselection? PsychologyandTheology 30(1): 26-40, 2002, p. 6. 
  17. Englefield, FRH, Language: ItsOriginandItsRelationtoThought, Wells, GA andOppenheimer, DR (Eds.), Scribner, NewYork, p. 19, 1977. 
  18. Corbalis, ref. l, pp. 52-54. 
  19. Corbalis, ref. 1, pp. 41-42. 

Написати коментар