Панзі проходить акустичний тест, а Нім грає головну роль у фільмі.

Пристрої по зміні голосу її не проведуть! Панзі, 25-річна шимпанзе, зі своїми мовними навичками була вражаючим психологом в Університеті штату Джорджія. Її виступ показано в Current Biology.

Панзі росла серед людей і може вказати на символічній лексиграмі, яка містить 128 слів, відповідне слово, «коли вона його чує». Тепер, коли Панзі здобула освіту, команда психолога Лізи Хімбауер провела тест. Чи може Панзі розпізнавати ці слова, коли звуки спотворені?

Для розробки тесту на 48 слів були використані два типи технології зміни голосу, і той же тест був проведений над 32 людьми. Панзі набрала 55% в порівнянні з 70% у людей в першому тесті. І Панзі, і група людей набрали по 40% з іншим пристроєм зміни голосу.

Однак, психолог Джек Траут, стверджує, що люди, насправді, не проходили ті ж тести. Тест Панзі полягав в множинному виборі, і кожне запитання пропонувало чотири варіанти відповіді. А люди просто слухали і «записували те, що вони почули».¹ Крім того, зеброві амадини (вид зябликів - прим. ред.) продемонстрували схоже чудове голосове сприйняття.² Тому виходить, що правильне голосове розпізнавання не обмежене приматами. Траут стверджує: 

«У цих експериментах не говориться про те, чи є мова особливим пристосуванням людини».

Незважаючи на критику експериментального проекту, команда Хеймбауер стверджує, що «високі показники Панзі суперечать ідеї, що люди розвинули дуже хороші здібності розпізнавання мови тільки після того, як вони відокремилися від лінії шимпанзе приблизно 5-7 мільйонів років тому». Вона додає: 

«Здібності слухової обробки, які вже існували у загального предка шимпанзе і людей, можливо, були достатніми для сприйняття мови»³.

Що стосується іншого мовного експерименту над мавпами, фільм «Проект Нім», випущений цього літа, розповість історію Німа Чімпського. Нім виховувався людьми, щоб довести, що «якби мавпа виховувалася, як людська дитина, вона могла б навчитися спілкуватися, використовуючи мову жестів», згідно з публічною заявою на кінофестивалі Sundance. Також додають: 

«У разі успіху наслідки проекту будуть ґрунтовними, вони зруйнують бар'єр між людиною і його найближчим тваринним родичем і принципово переглянуть, як це бути людиною». 

Кінорежисер Джеймс Марш прокоментував, що «велике лінгвістичне відкриття Німа полягає в тому, що він придумує жести для гри»⁴.

Обидва проекти передбачають, що люди і шимпанзе розвивалися від загального предка. Вони прагнуть відповісти, розвинулася мова до чи після того, як ми відокремилися від еволюційного дерева. Таким чином, навіть якщо світські лінгвісти і вважають, що мова – це унікальна людська здібність, вони будуть продовжувати питати, як вона розвинулася, ніколи не ставлячи під сумнів «факт» нашої еволюції.

Обмежені поняття, які тварини можуть повідомляти, не можуть зрівнятися з людською здатністю виражати і розуміти думки людей. Звукове сприйняття і жести для гри не доводять, що шимпанзе мають справжню лінгвістичну здатність або загальний родовід з людьми.

Отже, що означає бути людиною? Світська наука не визнає унікальну духовну природу людей. Анатомічно ми – хребетні, ссавці і примати. Але люди не тварини, тільки ми створені за образом Божим (Буття 1:26). Тому ті аспекти людської особистості, які є результатом нашої духовної природи, ніколи не зможуть зрозуміти ті, хто шукає відповіді в біології предків.

Лінгвістичні експерименти, аналіз генома і скам'янілості ніколи не розкриють, що означає бути людиною. Натомість це робить Біблія. Цитуючи мультфільм «Арахіс», креаціоніст-дослідник Марвін Любінь згадує, як Чарлі Браун розповідав Снупі: «Тобі, собаці, так пощастило. Тобі не потрібно турбуватися про такі речі, як гріх і спасіння». А Снупі відповідає: «Так, теологічно кажучи, ми, собаки, виплутались (off the hook - букв. зірвались із гачка)».⁵ 

Еволюційне мислення стверджує, що ми, люди, не несемо відповідальності перед Богом, а тому нам не потрібно визнавати Ісуса Христа як Творця і Спасителя. Але навіть обманюючи себе припущеннями світської науки, ми ніколи не зможемо «зірватися з гачка» Бога.

Дата публікації: 09.07.2011