Палеонтологія
Креацентр > Статті > Палеонтологія > Пір’я на лапах археоптерикса розпалює суперечки еволюціоністів про нелітаючого птаха

Пір’я на лапах археоптерикса розпалює суперечки еволюціоністів про нелітаючого птаха

Ця пташка носила бриджі, але чому? – запитують еволюціоністи.

Археоптерикс - це вимерлий вид птахів. Але існує щонайменше одинадцять скам’янілостей цього птаха, де чітко видно, що він мав повноцінне пір’я на лапах. Насправді, аналіз одинадцяти відомих зразків Археоптерикса показує, що окрім лап, його крила, хвіст, тіло і шия були також вкриті пір’ям, як у птахів, які ми бачимо сьогодні. Крім того, аналіз добре збереженого пір'я крил підтверджує думку про те, що цей птах міг підніматись в небо і літати. Дослідники стверджують, що ці "штани з пір’я"1 дають підставу робити припущення про еволюцію махового пір’я.

Вкриті пір’ям лапи

Вісімнадцять довгих пір’їн на лапах, які видно на скам’янілостях, розміщені перпендикулярно до задніх кінцівок птаха (тибіотарсус). Додатковий ряд короткого пір'я також зберігся біля гомілковостопного суглоба та верхньої частини лапи. На відміну від асиметричного махового пір’я на крилах і хвості, це пір'я на лапах є симетричним. Пір'я, за допомогою якого птахи піднімались в повітря, має асиметричну форму. Повітря обтікало тонкий жорсткий передній край, а довгий і більш гнучкий задній край забезпечував широку поверхню для повітряного потоку, який регулювався нахилами крил.

Пояснення авторів з доповіді у журналі Nature:

«Більше 18 пір'їн збереглися вздовж правого тибіотарсуса, вони розташовані переважно параллельно, а їхні довгі осі збереглись у майже перпендикулярному положені до тибіотарсуса. Вузькі опахала мають цілком симетричну форму і, здається, трохи розширені в напрямку краю, хоча це може бути артефактом у зв’язку з нашаруванням в основних частинах. Так як і в пір’ї на тілі, стовбур пера злегка вигнутий. В області правого гомілковостопного суглоба та проксимального метатарсуса зберігся ряд симетрично розташованого, дуже короткого (близько 25% довжини середнього розміру пір'я тибіотарсуса) з вузьким опахалом пір’ям.»3

 

Залишки археоптерикса

Для чого ж пір’я?

Функція пір’я на лапах невідома, оскільки в природі не існує живих представників, які б могли показати нам, як Археоптерикс використовував це пір'я. Махове пір'я на крилах літаючих птахів несиметричне за формою, що полегшує підйом. Тому недоцільно розглядати це симетричне пір'я на лапах як додатковий набір крил у звичайному сенсі. Це не означає, що пір’я на лапах не могло полегшувати пташиний політ. Деякі вчені стверджують, що нашарування пір’я, можливо, сприяло аеродинамічній компетенції тварини. І, звичайно ж, існує також ймовірність того, що пір'я не збереглося в тому ж положені, в якому воно знаходилось насправді. Хоча пір'я й збереглося перпендикулярно до кістки, така позиція може бути просто результатом несподіваного поховання, що, поза сумнівом, й забезпечило таке хороше збереження цієї копалини.

Дослідники з музею Баварська державна колекція палеонтології та геології при Мюнхенському університеті Людвіга-Максиміліана, що в Німеччині, припускають, що це пір'я на лапах могло слугувати засобом приваблення партнера, камуфляжу або ізоляції. Звичайно, пір'я може виконувати усі ці ролі в житті птахів, але ствердження, що поява такого пір’я зумовлена не пов’язаними з польотом причинами, є лише еволюційним припущенням.

Сучасні птахи з пір'ям на

лапах такі як яструби та

орли використовують пір’я

для стабілізації під час

посадки.


Сучасні птахи з пір'ям на лапах такі як яструби та орли використовують пір’я для стабілізації під час посадки. Однак дослідницька група вважає, що це пір'я на лапах свідчить про те, що спершу воно виникло не для зручності польоту і лише пізніше різні види птахів, а також певні види птахів, яких еволюціоністи зазвичай відносять до динозаврів, пристосували його для польоту.

Літаючий, нелітаючий чи щось посередині?

Вчені давно дискутують з приводу того, чи міг Археоптерикс літати. Незважаючи на те, що Археоптерикс мав явно функціонуюче махове пір’я на крилах, багато у чому анатомія Археоптерикса відрізнялася від анатомії сучасних птахів. Наприклад, Археоптерикс мав зуби. У його скам'янілості немає кілі, але якщо його грудна кістка складалась з хряща, то вона просто не могла бути збережена.

Чи міг літати Археоптерикс? Що ж… Махове пір'я на крилах було асиметричним, подібно до того, як у сучасних літаючих птахів на крилах і хвості. Аеродинамічно ця асиметрія допомагає функціонуванню пера як крила (крива поверхня, як у крил літака, яка допомагає підніматись) і покращує підйом. Питання про аеронавігаційні можливості Археоптериксів залишається надалі дискусійним, оскільки центральний стовбур пір'я на крилах, за деякими припущеннями, виглядає тонким, занадто тонкими, щоб протистояти його перелому.4

Аналіз копалин допомагає розставити крапки над "і", оскільки стовбури пір'я на крилах цього зразка виглядають досить міцними і їх чітко видно. Автори пишуть: "Махове пір’я нового зразка Археоптерикса має міцний стовбур. Це вказує на те, що останні дослідження, висновки яких ґрунтовані на приблизних розмірах стовбура, говорять про обмежені можливості польоту Археоптерикса та базальних птахів. Але ці дані можуть бути помилковими, враховуючи низьку якість зберігання пір'я, яке досліджували".5 Оскільки добре збережене пір'я підтверджує той факт, що центральний стовбур кожної пір'їни був міцним, то це дає підстави припускати, що пір’я на крилах Археоптерикса змогли б витримати силу опору, яка виникала під час помахів. "Я впевнений, що птах міг літати. Хоча, звичайно, дискусійним питанням залишається те, наскільки добре він міг літати", - каже палеонтолог Олівер Раухут.

Д-р. Раухут схиляється до думки, що пір’я на лапах найбільш ймовірно слугувало спарюванню. Він вважає, що паралельне пір'я робило неможливим польоти багатьох тварин. Автори журналу Nature пишуть: "Враховуючи велику різноманітність махового пір'я, знайденого в різних частинах тіла, здається правдоподібним те, що еволюція цього типу пера (особливо на крилах, хребті та хвості) була в основному обумовлена спарюванням".

Еволюційна історія пір'я?

Для того, щоб зробити висновки про еволюцію махового пір'я, Раухут та його колеги простежили ймовірні еволюційні зв'язки різних вимерлих тварин з чіткими доказами наявності махового пір’я у скам’янілостях тварин, включаючи тих, яких називають птахами, та інших тварин, офіційно класифікованими еволюціоністами як динозаври з пір'ям. Порівнюючи місця розташування скам’янілого пір'я цих тварин та особливості пір'я, дослідники вважають, що таким чином вони встановили історичну еволюційну траєкторію махового пір'я. Але те, що вони виявили за допомогою цієї вправи, полягало в тому, що вони не могли простежити еволюцію пір'я. Всупереч очікуванням, філогенетичні моделі не було виявлено. Тому вони вирішили, що махове пір'я еволюціонувало кілька разів: "Походження та еволюція польоту тероподів були більш складними, ніж вважалось раніше."6

Експеримент показав, що

немає доказів еволюції пір’я.


До того ж, оскільки еволюційні моделі еволюції пера не були очевидними, дослідники вирішили, що пір'я виникло не для польотів, оскільки політ це така непроста дія. Натомість пір'я пізніше пристосувалось до польотів тварин, які набули здатність літати :

Махове пір’я на тілі було безумовно важливою умовою ізоляції тіла. В той же час, це пір'я могло сприяти камуфляжу та спарюванню. Крім того, пір’я для польоту на передньому суглобі, ймовірно, допомагало при переміщеннях та розмноженні. . . . Цей тип пера, ймовірно, виконував кілька біологічних ролей, пов'язаних з ізоляцією тіла, маневреністю, виношуванням яєць, камуфляжем і розмноженням. Однак, враховуючи велику різноманітність махового пір'я, знайденого в різних частинах тіла та по всій філогенії, здається можливим, що еволюція цього типу пера (особливо на крилах, хребті та хвості), в першу чергу була обумовлена ??функціями спарювання.7

Палеонтолог Нік Лонгріч з Університету Бата (Велика Британія) у своїх коментарях до доповіді не погоджується з нею. Він вважає більш імовірним те, що це пір'я на ногах виконувало аеродинамічну роль. Лонгріч каже: "Я думаю, вони виконували роль аеродинамічної поверхні. . . . Вони дійсно довгі, вони перекриваються так само, як махове пір'я. А той факт, що вони вигнуті, є характерною особливістю махового пір’я."8

Що таке Археоптерикс?

Археоптерикс був темою багатьох дебатів у еволюційних колах. Птах чи динозавр? "Прото-птиця" чи перехідна форма? Перший птах чи птах, який з’явився пізніше? Здатний злітати чи лише планувати? Розвив здатність літати чи не літав взагалі? Прототип для аналізу походження пташиного польоту чи незначний свідок? У минулому році ми навіть повідомили про виступ еволюціоніста, який стверджував, що Археоптерикс розвинув здатність літати, а потім втратив її. Інші пропонували теорію, що птах міг літати будучи пташеням, а при дозріванні втрачав цю здатність.

З моменту відкриття в 1876 році еволюціоністи зазвичай вважали Археоптерикса перехідною формою. В останні роки еволюціоністи не могли визначитись, чи класифікувати цього птаха як птицю чи динозавра. (Здавалося б, для еволюціоністів, які називають всіх птахів "птахоподібними динозаврами", дилема зникає.) Хоча до сьогодні нічого подібного до Археоптерикса не було. Його незвичайні анатомічні особливості - зуби і кігті на крилах – це щось нечуване для більшості "звичайних" птахів. Наприклад, в той час, як сучасні птахи не мають зубів, вимерлий Гесперорніс мав зуби. І хоча більшість птахів на наших подвір’ях не мають кігтів на крилах, у деяких з них є на крилах пальці та кігті. Пташеня гоацин (Південна Америка) має кігті на великому і першому пальцях і використовує їх для підйому по деревах. Дорослий страус також має два пальці на кожному крилі.

Оскільки Археоптерикс має

анатомічно очевидне махове

пір'я, ми знаємо, що це птах. 


Оскільки Археоптерикс має анатомічно очевидне махове пір'я, ми знаємо, що це птах. Немає причин вважати його перехідною формою, яку потребувала еволюція. Крім того, орнітологи, навіть еволюційні, зазвичай вважають Археоптерикса птахом. Ніщо в біології не пояснює ні те, як організми можуть отримати генетичну інформацію для переходу в нові, більш складні істоти, ні те, що існує якийсь механізм, за допомогою якого щось таке складне, як махове пір'я, могло б утворитись внаслідок природних процесів. Пір’я цього зразка розроблене, як пір'я сучасних птахів, і в цьому немає ніякої еволюційної прогресії.Оскільки Археоптерикс має анатомічно очевидне махове пір'я, ми знаємо, що це птах.

Походження птахів

Чи міг Археоптерикс літати чи ні? - це аеродинамічне питання, а не еволюційне. Бог створив безліч видів птахів, які були повністю вкриті пір'ям і володіли здібностями та анатомією, які відповідали місцю їх проживання та способу життя, які Він розробив для цих птахів. Хоча еволюціоністи і наполягають на тому, що нелітаючі птахи вийшли з літаючих предків, ця думка залишається суто еволюційним припущенням. А особливості нелітаючих птахів є чудовим дизайном, який підходять їхньому способу життя та ніші, яку вони займають. Наприклад, пінгвіни ідеально розроблені як морські птахи для підводного плавання. І починаючи від відомих представників цього виду зі скам’янілостей до пінгвінів, що живуть сьогодні, усі відомі представники мають міцні кістки. Можливо, деякі птахи дійсно були призначені для польотів але з часом втратили цю здатність, однак цей сценарій немає нічого спільного з еволюцією в нову, більш складну тварину. Було б цікаво дізнатись, чи аеродинамічне моделювання та подальші відкриття копалин покажуть більше очевидних фатків про вишуканий аеродинамічний дизайн Археоптерикса.

Бог створив всі види птахів на п'ятий день Тижня Створення Світу близько 6000 років тому, а на наступний день він створив земних тварин (до яких відносилися б і динозаври). Виходячи з тверджень Бога, записаних у книзі Буття, ми можемо зробити висновок, що Він створив ці тварини для відтворення "за їх видами". Біологічно ми можемо спостерігати, що це ж стосується і тварин, які змінюються у межах свого виду. Ніщо з цього не підтверджує еволюційний механізм розвитку пір'я чи птахів. Однак це ще краще ілюструє Божий дизайн цього незвичного (за сучасними стандартами) вимерлого птаха.

 

Автор: д-р. Елізабет Мітчел

Дата публікації: 22.07.2014

Джерело: Answers in Genesis

 

Переклад: Франковська В.

Редактор: Кравець Д.

 

Посилання:

  1. C. Foth et al., “New Specimen of Archaeopteryx Provides Insights into the Evolution of Pennaceous Feathers,” Nature 511, no. 7507 (2014): 79, doi:10.1038/nature13467.
  2. Ibid.
  3. Ibid.
  4. Dr. Janice Hughes, “But Could Archaeopteryx Fly?” Aves Vitae, February 6, 2012, http://www.avesvitae.org/avesvitae/News/Entries/2012/2/6_But_Could_Archaeopteryx_Fly.html.
  5. Foth et al., “New specimen.”
  6. Ibid.
  7. Ibid.
  8. Tim Wogan, “Flight May Have Evolved Multiple Times in Birds,” Science, July 2, 2014, http://www.sciencemag.org/news/2014/07/flight-may-have-evolved-multiple-times-birds.

Написати коментар