Багато християн купилися на ідею позаземного інопланетного життя. Але чи дійсно ця ідея біблійна?

Чи є позаземні форми життя? Питання про життя на інших планетах є сьогодні актуальною темою нашої культури. Науково-фантастичні фільми й телевізійні шоу часто зображують дивних істот з далеких планет. Але ці ідеї не обмежуються тільки науково-фантастичним програмуванням. Багато світськіх вчених вважають, що одного разу ми дійсно відкриємо життя на інших планетах. Є навіть такі проекти, як пошук позаземного розуму (SETI), які сканують небеса з допомогою потужних радіотелескопів, прослуховуючих сигнали від розумних інопланетян. Багато християн купилися на ідею позаземного інопланетного життя. Але чи дійсно це біблійна ідея? Християнин повинен постійно вивчати ідеї у світлі Біблії і брати «всяку думку в полон до послуху Христові» (2 Коринтянам 10:5).

Еволюційний зв'язок

Ідея «позаземного життя» багато в чому виникає з віри в еволюцію. Нагадаємо, що під еволюційним кутом зору Земля — це «просто ще одна планета» — та, де умови просто виявилися правильними для формування й розвитку життя. Якщо в нашій галактиці є незліченні мільярди інших планет, то, звичайно, принаймні, кілька з цих світів також мали правильні умови для виникнення життя. Позаземне життя майже неминуче в еволюційному світогляді.

Однак поняття чуждого життя погано узгоджується з Біблією. Земля унікальна. Бог створив Землю для життя (Ісаї 45:18). Інші планети мають зовсім інше призначення, ніж Земля, і тому вони влаштовані інакше. У 1-му розділі Буття ми читаємо, що Бог створив рослини на Землі в день 3-й, птахів, щоб літати в атмосфері й морське життя, щоб плавати в океані на день 5-й, і тварин, щоб населяти Землю на день 6-й. Люди також були створені в день 6-й і отримали владу над тваринами. Але де в Біблії говориться про створення життя на «світилах у небесних просторах»? Немає такого опису, тому що світила в просторі не були призначені для розміщення життя. Бог дав людині турботу про землю, але небеса належать Господу (Псалми 113:24). З біблійного погляду, позаземне життя не здається розумним.

Проблеми множаться, коли ми розглядаємо можливість розумного інопланетного життя. Науково-фантастичне програмування рясніє расами людей, які еволюціонували в інших світах. Ми бачимо приклади вулканців і клінгонів — псевдогуманоїдів, схожих на нас у багатьох відносинах, але які відрізняються в інших. В якості сюжетного пристрою ці раси дозволяють досліджувати стан людини з погляду прибульців. Хоча такі інопланетні раси дуже цікаві, вони теологічно проблематичні. Розумні інопланетні істоти не можуть бути викуплені. Божий план відкуплення призначений для людей, які походять від Адама. Давайте розглянемо конфлікт між посланням порятунку й поняттям інопланетного життя.

Відкуплення людства

Біблія вчить, що перша людина, Адам, повстав проти Бога (Буття 3). В результаті гріх і смерть увійшли в світ (Римлянам 5:12). Ми всі пішли від Адама та Єви (Буття 3:20) й успадкували від них гріховну природу (Римлянам 6:6,20). Це проблема: гріх — це бар'єр, який заважає людині бути в правильному положенні перед Богом (Ісая 59:2). Але Бог любить нас, незважаючи на наш гріх, і передбачив план викуплення — спосіб примиритися з Богом.

Після того, як Адам і Єва згрішили, Бог зробив одяг зі шкіри, щоб покрити їх (Буття 3:21). Для цього Він повинен був убити, щонайменше, одну тварину. Ця буквальна дія символізує наше спасіння; невинний агнець (Христос — Агнець Божий) буде принесений у жертву, щоб забезпечити покриття для гріха (Івана 1:29). В Старому Заповіті люди приносили тварин у жертву Господу як нагадування про свій гріх (Євреїв 10:3) і як символ прийдешнього, Господа Ісуса, Який дійсно заплатить за гріх.

Жертвоприношення тварин фактично не оплачували покарання за гріх (Євреїв 10:4, 11). Тварини нам не родичі, їхня пролита кров не може вважатися нашою. Але Кров Христа може. Христос — наш кровний Родич, так як Він, як і ми, походить від Адама; всі люди — «однієї крові» (Дії 17:26). Крім того, оскільки Христос також є Богом, Його життя безцінне, і тому Його смерть може заплатити за всі гріхи всіх людей. Ось чому тільки Сам Господь може бути нашим Спасителем (Ісая 45:21). «У цій волі ми освячені одиничним приношенням тіла Ісуса Христа» (Євреїв 10:10).

Спокута інопланетян?

Коли ми розглядаємо, як план порятунку може застосовуватися до будь-яких гіпотетичних позаземних (але в іншому людиноподібних) істотах, ми стикаємося з проблемою. Якби там були вулканці або клінгони, як би вони були врятовані? Вони не є кровними родичами Ісуса, і тому пролита кров Христа не може заплатити за їхній гріх. Спочатку можна було б припустити, що Христос відвідав їхній світ, жив там і помер там, але це антибіблійне припущення. «...одним приношенням тіла Ісуса Христа» (1 Петра 3:18; Євреям 9:27-28, Євреям 10:10). Ісус є тепер і навіки і Бог і Людина; але Він не інопланетянин.

Можна було б припустити, що інопланетні істоти ніколи не грішили, і в цьому випадку вони не потребували б відкуплення. Але потім виникає інша проблема: вони страждають від наслідків гріха, незважаючи на те, що ніколи не грішили. Гріх Адама торкнувся всі творіння — не тільки людство. Послання до Римлян 8:20-22 ясно показує, що все творіння страждає від рабства тління. Такого роду питання висвітлюють проблему спроби включити єресь у християнський світогляд.

Позаземне життя — це еволюційна концепція; вона не узгоджується з біблійними вченнями про унікальність Землі й відмінному духовному стані людини. З усіх світів у всесвіті саме Землю відвідав Сам Бог, прийнявши на Себе додаткову природу людини, вмираючи на хресті й воскресаючи з мертвих, щоб викупити всіх, хто вірив у Нього. Біблійний світогляд різко контрастує зі світським світоглядом, коли мова заходить про інопланетне життя. Отже, який світогляд підтримують наукові дані? Чи підтримують сучасні спостереження світське уявлення про те, що Всесвіт рясніє життям, або біблійне уявлення про те, що Земля унікальна?

Де всі?

Досі ніхто не виявив життя на інших планетах і не виявив ніяких радіосигналів від розумних інопланетян. Це, звичайно, те, що очікував би біблійний креаціоніст. Світські астрономи продовжують шукати життя на інших планетах, але вони знайшли лише каміння і неживу матерію. Їхні пошуки за допомогою радіо зустрічають мовчання. Реальний світ — це біблійний світ — Всесвіт, створений Богом із планетою Земля в духовному фокусі, а не еволюційний Всесвіт, багатий життям.

Коли мова заходить про позаземне життя, наука діаметрально протилежна еволюційному мисленню. В даний час у нас немає ніяких доказів існування інопланетних форм життя. Ця проблема не вислизнула від уваги світських учених. Вчений-атомник Енріко Фермі одного разу обговорював тему позаземного життя, і він поставив глибокодумне питання: «Де всі?» Оскільки в нашій галактиці, цілком можливо, існує кілька мільярдів планет, і оскільки з мирського погляду все це випадковості, майже неминуче, що деякі з них мали правильні умови для розвитку життя. І якщо деякі з цих світів на мільярди років старші нашого, то, принаймні, деякі з них розвинули б розумне життя багато еонів тому. Тому Всесвіт повинен мати незліченну кількість технологічно переважаючих цивілізацій, кожна з яких могла колонізувати нашу галактику багато століть тому. Проте ми не знаходимо жодних свідчень існування цих цивілізацій. Де всі? Ця проблема стала відома як «парадокс Фермі».

Цей парадокс для еволюції є особливістю творіння. Ми бачили, що Земля призначена для життя.З її океанами рідкої води, захисною атмосферою, що містить рясну кількість вільного кисню, і відстанню від Сонця, яке якраз підходить для життя, Земля, безумовно, була розроблена Богом, щоб бути населеною. Але подібних планет у Всесвіті не було.  Від сірчанокислотних хмар Венери до замерзлих пусток Плутона, інші світи нашої Сонячної системи гарні й різноманітні, але вони не призначені для життя.

 А як щодо НЛО?

 Іноді після того, як я заговорю на тему позаземного життя, хтось запитає мене про НЛО. НЛО (неопізнаний літаючий об'єкт) — це просто об'єкт, видимий в небі, який не ідентифікований для людини, що бачить його. Люди часто хочуть, щоб я пояснив спостереження якогось невідомого літаючого об'єкта, який вони або часто один стверджували, що бачили. (Іноді мається на увазі, що якщо я не можу пояснити це, це якимось чином доводить, що це повинен бути інопланетний космічний корабель, але такі міркування абсолютно порожні.¹) Такі питання нерозумні. Одна справа, коли нас просять інтерпретувати наявні у нас докази, але нереалістично просити когось інтерпретувати недокументовані історії з других чи третіх рук без будь-яких фактичних доказів, доступних для перевірки.

 Немає сумніву, що деякі люди бачили в небі речі, які вони не розуміють. Це не дивно, оскільки є багато речей «там», які можуть бути неправильно зрозумілі людьми, які не знайомі з ними. До них відносяться Венера, супутники, Міжнародна космічна станція, космічний човник, ракети, іридієві спалахи, штучні літаки, внутрішні відбиття, метеори, повітряні кулі, світлячки, полярні сяйва, птиці, кульові блискавки, лінзоподібні хмари, паргелій (помилкове сонце — один з видів гало, виглядає як світла райдужна пляма на рівні Сонця. Виникає внаслідок заломлення сонячного світла в анізотропних орієнтованих кристаликах льоду, ширяють в атмосфері. Аналогічне явище виникає й близько Місяця (парселена) — прим. ред.) і т. п. Однак людина, незнайома з ними, яка побачить НЛО, оскільки об'єкт для нього «нерозпізнаний». Це те, як люди інтерпретують те сумнівне, що вони бачать.

Пам'ятайте, що ми завжди інтерпретуємо докази у світлі нашого світогляду. Тому дуже важливо мати правильний, біблійний світогляд. Помилковий світогляд атеїзму/натуралізму може привести когось до хибних висновків про те, що вони бачать. Виходячи з біблійного світогляду, ми очікуємо іноді бачити речі, які нелегко пояснити, так як наші уми обмежені. Але НЛО не є інопланетними космічними апаратами, і, звичайно ж, немає ніяких відчутних доказів у підтримку такого поняття.

Чому такий галас?

У 1990-х роках телевізійний серіал «Секретні матеріали» розважав мільйони шанувальників історіями про інопланетян й урядові змови, за участю агентів ФБР невпинного пошуку істини. Девіз шоу «Істина десь там», є добре відомою фразою для шанувальників наукової фантастики. Але чому існує такий галас навколо поняття позаземного життя? Чому науково-фантастичне програмування так популярно? Чому SETI витрачає мільйони доларів на пошуки життя в космосі?

Відкриття розумного позаземного життя, безсумнівно, буде розглядатися як підтвердження еволюції; це очікування від натуралістичного світогляду. Але бажання зустрітися з інопланетянами, особливо розумними, технологічно розвиненими, здається набагато більш глибоким, ніж просто підтвердити еволюційні передбачення. У чому ж реальна проблема? Я чув багато різних відповідей від світських астрономів.

У деяких випадках віра в інопланетян може виникати з почуття космічної самотності: «Якщо б існували інопланетяни, то ми не були б самотні у Всесвіті». У багатьох випадках це відбувається з академічного бажання пізнати таємниці Всесвіту; високорозвинена інопланетна раса може мати передові знання, щоб передати їх нам. Можливо, таке знання не є чисто академічним; гіпотетичні інопланетяни можуть знати відповіді на фундаментальні питання існування: «Чому я тут? У чому сенс життя?» і так далі. Розвинена інопланетна раса може володіти медичними знаннями, які набагато перевершують наші власні знання, які можуть бути використані для лікування хвороб. Можливо, їхня медична технологія буде настільки просунута, що вони навіть будуть зберігати таємницю життя й смерті; з такими неймовірними медичними знаннями, можливо, людям більше не доведеться помирати — ніколи.

В деякому сенсі віра в позаземне життя стала світською заміною Бога. Бог — це Той, Хто може зцілити будь-яку хворобу. Бог — це Той, у Кого зберігаються всі скарби мудрості й знання (Колосянам 2:3). Бог — це Той, Хто може відповісти на фундаментальні питання нашого існування. Тільки Бог має дар вічного життя (Івана 17:3). Не дивно, що невіруючий учений відчув би почуття космічної самотності, відкинувши свого Творця. Але ми не самотні у Всесвіті; є Бог. Бог створив нас для спілкування з Ним; таким чином, у нас є вроджена потреба в Ньому й у меті. Хоча люди відкинули Бога наша потреба в спілкуванні з Ним залишається.

Коли я думаю про більшість розумних вчених, які вивчали чудове творіння Бога, але, відкинули його і замість цього вирішили вірити в інопланетян і мільйони років еволюції, я згадую Римлянам 1:18-25. Невидимі якості Бога — Його вічна сила й божественна природа — ясно проявляються в природному світі, так що немає ніякого виправдання для відкидання Бога або придушення істини про Нього. Мислення людини поза Богом є не що інше, як марні роздуми. Обмін істини Бога, такий як творіння, на брехню, таку як еволюція, і звернення до простої суті, такого як гіпотетичні інопланетяни, для відповідей разюче схоже на те, що записано у Римлянах 1:25.

Але коли ми починаємо з Біблії, докази мають сенс. Всесвіт узгоджується з біблійним вченням про те, що Земля — це особливе творіння. Чудова краса й розміри Всесвіту, який, мабуть, позбавлений життя, за винятком однієї маленької планети, де життя рясніє, — це саме те, що ми очікуємо від біблійного світогляду. Істина не «десь там»; істина — в Біблії! Господь Ісус є Істина (Івана 14:6). Отже, коли ми формуємо наше мислення на те, що Бог сказав у Своєму Слові, ми знаходимо, що Всесвіт має сенс.

Автор: доктор Джейсон Лайл

Дата публікації: 6 грудня 2007 року

Джерело: Answers In Genesis

Переклад: Горячкіна Г.

Редактор: Недоступ А.

Посилання:

1. Аргумент полягає в тому, що інопланетний космічний корабель не може бути пояснений природним явищем. Тому передбачається, що спостереження чогось, що не може бути пояснене природним чином, має довести існування інопланетного космічного корабля. Це логічна помилка називається «підтвердження слідством». Це рівнозначно тому, щоб сказати: «Всі білі карлики — білі зірки. Фред — білий; отже, Фред — білий карлик».