НАСА в шоці: земні інопланетяни!
Американське космічне агентство НАСА вміло рекламує свою дослідницьку програму за допомогою ідеї пошуку інопланетного життя.1 Час від часу НАСА робить заяви про можливість існування позаземного життя, які користуються великим успіхом у ЗМІ.2 (Втім, багато хто, напевно, розчарувався, якби зрозумів, що НАСА має на увазі не про інопланетне життя, яке показують голлівудські фільми, а скоріше мікроби.)3, 4
Втім, недавні наукові відкриття змогли серйозно охолодити запал НАСА в пошуках інопланетян. Удар по проекту пошуку інопланетного життя НАСА завдали не відкриття на Марсі, Європі (супутнику Юпітера) або Енцеладі (супутнику Сатурна). Відкриття було зроблено тут, на Землі — точніше сказати, в самій НАСА, в лабораторіях по збірці і на майданчиках для запуску космічних апаратів.
«Стерильні приміщення» НАСА виявилися не такими вже й стерильними
НАСА визнає, що їх космічні апарати, призначені для пошуку інопланетного життя, повинні створюватися в умовах абсолютної стерильності:
«Стерильні приміщення особливо важливі при складанні космічної апаратури. Пошук життя на інших планетах насамперед передбачає, що на позаземних зразках будуть знайдені справді інопланетні клітини і/або біологічні маркери. Забруднення цих зразків органічною матерією земного походження зробило б неможливим науковий аналіз будь-яких біологічних знахідок. Особливо важлива загальна чистота апаратури, яка створюється для роботи на Марсі, Європі і Енцеладі, оскільки саме ці небесні тіла є найбільш перспективними з точки зору колонізації та розвитку на них».5
На превеликий жаль для космічного агенства, незважаючи на всі вжиті зусилля щодо дотримання режиму стерильності, кілька досліджень останніх років виявили в них бактерії в приміщеннях.5, 6, 7 І не просто в одному з приміщень, а в чотирьох стерильних лабораторіях, розташованих в різних місцях.8
Знайдені там бактерії змогли витримати сувору процедуру стерилізації за стандартами НАСА. Вони змогли б вижити і в ще гірших умовах. Виявлені там бактерії різних типів отримали статус «вкрай стійких» — тобто таких, що здатнІ виживати в украй несприятливих умовах.
Ці бактерії виявилися стійкими до ультрафіолетового випромінювання і пероксиду водню. Вони були термофільними (стійкими до теплового удару і вкрай високих температур, як, наприклад, Geobacillus), анаеробними (тобто, завжди виживають в середовищі без кисню, як, наприклад, Paenibacillus), кріофільними (виживають при низьких температурах, наприклад, Pseudomonas), соле- та лужностійкими (здатними виживати в надсолоному середовищі і при рівні pH > 11, як, наприклад, Oceanobacillus і Exiguobacterium).
Серед них були види, що формують спори і мезофільні гетеротрофи, але були і мікроби, які не формують спори (альфа-і бета-протеобактерії і актинобактерії).
Назви цих бактерій, напевно, складні, але загальний підсумок ситуацій простий: їх було знайдено багато. А разом з ними виникла і ще одна проблема.
Невідомі раніше види
Багато з бактерій, знайдених в стерильних приміщеннях космічного агенства, виявилися видами, «що не належать до жодного з раніше описаних мікробів, їх необхідно визнати новими видами».5, 9, 10
Це відкриття створює колосальну проблему для програми пошуку позаземного життя НАСА. Один з підсумкових звітів повідомляє наступне:
«Широка різноманітність видів бактерій, здатних розвиватися в найнесприятливішому середовищі — в цілому, це майже 100 видів, причому близько 45 % з них раніше не були відомі науці. Це відкриття шокувало НАСА, оскільки тепер його фахівці ламають голову над тим, скільки ж невідомих патогенних мікроорганізмів були занесені з апаратами НАСА на Місяць і на Марс».11
Уявіть, як би виглядали газетні заголовки, якби ці «невідомі науці види» були вперше виявлені не в стерильних приміщеннях НАСА, а на отриманих зразках марсіанського ґрунту або в пробах з інших небесних тіл.
«Нові бактерії знайдені на Марсі!», «Паралельна еволюція на Марсі і на Землі!» — приблизно так зазвучав би хор еволюціоністів, наскільки можна судити з минулого досвіду.12
Будемо сподіватися, що тепер, переконавшись в нестерильності своїх стерильних лабораторій, фахівці НАСА будуть куди більш стриманими у своїх заявах про знахідки «біологічних маркерів» на інопланетних зразках.
Адже тепер, навіть знайшовши життя на інших планетах і/або їх супутниках, НАСА не зможе виключити можливості того, що всі ці «знахідки» благополучно прибули з Землі — якщо не зараз, то під час попередніх космічних експедіцій.13
«Позаземні» бактерії: виживають всюди, знищують еволюцію
Якби вчені НАСА і ті, хто знайшов у їхніх стерильних приміщеннях бактерії, могли зняти свої еволюційні «окуляри», вони, безумовно, побачили б у своїх відкриттях доказ існування біблійного Бога-Творця. Вкрай стійкі бактерії спростовують ідею еволюції вже тим, що вони занадто життєздатні або, як сказав би інженер, створені з надмірним запасом міцності.
Деякі з цих бактерій (наприклад, Bacillus pumilis) проявили стійкість до найрізноманітніших умов: вони вижили навіть після максимально жорсткої обробки, якою фахівці НАСА люто піддали свої приміщення під час створення посадкового модуля «Фенікс» для дослідження поверхні Марса.6
Можна з упевненістю сказати, що такі екстремальні умови не зустрічаються ніде на Землі. Як було сказано в уже цитованому звіті:
«Слід було б очікувати, що стерильні приміщення НАСА виявляться єдиним місцем на Землі, де немає жодної бактерії».
Відповідно до теорії еволюції, організм розвиває тільки ті властивості, які потрібні йому для виживання. Якщо так, як же еволюція могла сприяти виробленню у цих бактерій їх приголомшливої здатності виживати в найбільш агресивному та ворожому середовищі, яку змогла створити для них людина, озброєна усіма сучасними знаннями і технологіями?
Проблема для еволюціоністів стає ще гострішою, якщо згадати про те, що бактерії типу Deinococcus radiodurans можуть пережити гамма-випромінювання потужністю 12 мільйонів рад14 (для порівняння, одна тисяча рад становить смертельну дозу для людини). У природному середовищі такий рівень випромінювання не зустрічається. Еволюція не могла «озброїти» бактерії для виживання в таких екстремальних умовах, з якими ті ніколи раніше не стикалися.
На жаль, шок від виявлення вкрай стійких бактерій в «стерильних» приміщеннях НАСА не спонукав космічне агентство припинити свою програму пошуку позаземного життя і змінити свій стиль роботи зі ЗМІ.1 Адже ця стратегія допомогла обдурити безліч людей, змусивши їх повірити в існування інопланетян.15
Насправді ж, зроблені відкриття підтверджують слова Біблії про те, що Господь створив Землю «для проживання» (Ісая 45:18). Саме на Землі життя можна знайти всюди — навіть в «стерильних» лабораторіях космічного агентства. Ті, хто не хоче цього бачити, воістину «нема їм виправдання». (Римлян 1:20)
-
Типовий свіжий приклад: Lovett, R., Enceladus named sweetest spot for alien life, www.nature.com, 31 May 2011.
-
Наприклад: Brown, D. and Weselby, C., NASA sets news conference on astrobiology discovery, www.nasa.gov, 29 November 2010, ср. Sarfati, J., Conclusive evidence for life from Mars? Remember last time! creation.com/mars, 15 May 2002.
-
Burton, K., Astrobiologists zero in on search to clues for life, www.nasa.gov, 4 October 2000.
-
Про астробіологію, astrobiology.nasa.gov, 22 January 2008.
-
La Due, M. and five others, Isolation and characterization of bacteria capable of tolerating the extreme conditions of clean room environments, Appl. Environ. Microbiol. 73(8):2600–2611, 2007.
-
Ghosh, S. and three others, Recurrent isolation of extremotolerant bacteria from the clean room where Phoenix spacecraft components were assembled, Astrobiology 10(3):325–335, 2010.
-
І не тільки в лабораторіях НАСА, але і в стерильних лабораторіях Європейської космічної агенції, а також космічній обсерваторії Гершель, яка належить останній. Див.: Stieglmeier, M. and three others, Cultivation of anaerobic and facultatively anaerobic bacteria from spacecraft-associated clean rooms, Appl. Environ. Microbiol. 75(11):3484–3491, 2009.
-
Список цих лабораторій: Jet Propulsion Laboratory Spacecraft Assembly Facility, the Lockheed Martin Aeronautics Multiple Testing Facility, the Johnson Space Center Genesis Curation Laboratory, the Kennedy Space Center Payload Hazardous Servicing Facility.
-
Визначення «нових видів» автори публікації дають в додатку 5: «Загальновизнано, що якщо генетична послідовність 16S рРНК невідомого ланцюга співпадає з типовим ланцюгом найближчого з точки зору еволюції виду менше ніж на 97,5%, невідомий ланцюг представляє новий вид».
-
В лабораторіях Європейської космічної агенції також були знайдені нові види: див., наприклад, публікацію Stieglmeier et al. (див. додаток 7).
-
The Marshall Protocol Knowledge Base— Autoimmunity Research Foundation, Microbes in the Human Body, mpkb.org/ home/pathogenesis/microbiota, 9 January 2012.
-
Наприклад: Noble, I., ‘Conclusive evidence’ for Martian life, news.bbc.co.uk, 26 February 2001. См. также: Cosner, L. and Bates, G., Martian fossils? Dissecting the media hype, creation.com/martian-fossils, 25 November 2010.
-
І навіть якщо космічні кораблі (НАСА та будь-які інші) тут ні до чого, будь-які мікроби, які можливо будуть коли-небудь знайдені на інших планетах, можуть походити з Землі, потрапивши туди якимось іншим способом (наприклад, шляхом впливу комети). На таку можливість вказав фізик Поль ДЕвіс, який не є християнином за поглядами. Див.: Planets can swap rocks, Creation 18(3):7, 1996, creation.com/focus-183#rocks. Див. також: creation.com/lifefromspace.
-
Catchpoole, D., Life at the extremes, Creation 24(1):40–44, 2001, creation.com/extreme.
-
Bates, G. and Cosner, L., UFOlogy: the world’s fastest-growing ‘scientific’ religion?, creation.com/ufology, 12 May 2011.