Моя віра в надприродне створення цього світу за шість днів узагальнюється в основному в наступних моментах: теорія еволюції не так науково доведена, як багато хто вважає. Зокрема, проблема походження життя добре сформульована питанням: «Що з'явилося першим: курка чи яйце?» 

Кожне яйце, яке коли-небудь бачили, було відкладене куркою, і кожне курча вилупилося з яйця. Отже, перша курка або перше яйце, яке з'явилося будь-яким іншим способом, було б неприродним, м'яко кажучи. 

Природних законів, з якими працюють вчені, достатньо для пояснення того, як працює світ. Але їх недостатньо для пояснення його походження, так само як інструментів, якими обслуговують автомобіль, недостатньо для його виготовлення.

На скільки мені відомо, літопис скам'янілостей не зміг показати проміжні форми життя, необхідні для еволюції.

Ще одна проблема для некреаціоністов, яку я помітив — це перший закон термодинаміки, який підтверджує природний процес збереження енергії. Енергія не може бути створена або знищена природними процесами, але може бути перетворена лише з однієї форми в іншу. Оскільки матерія є формою енергії (E = mc², як встановлено Ейнштейном), природничі науки не можуть порахувати повну енергію Всесвіту, в тому числі матерію. Отже, цей закон має на увазі, що в походженні всієї енергії Всесвіту є щось надприродне.

Крім того, будь-які зусилля по обґрунтуванню еволюції з наукової точки зору повинні включати екстраполяцію, оскільки поточні спостереження повинні використовуватися, щоб вивести хід подій, які відбулися кілька тисячоліть тому (навіть тисячі або мільйони тисячоліть). Хоча екстраполяція є обґрунтованою науковою процедурою, доречно усвідомлювати її обмеження. Там, де є надійна наукова основа для її використання, впевненість в точності екстраполювання результату залежить від близькості точки або області, що представляє інтерес, до області спостережень.

Важливо також відзначити, що наукові принципи і закони, що застосовуються в рамках одних умов, можуть не обов'язково переноситися на інші обставини, де їх зміна не очікується. Хорошим прикладом є нездатність законів руху Ньютона пояснити явища, які спостерігаються на рівні субатомних частинок. Такі обмеження екстраполяції добре виклав Г. Тайлер Міллер в своїй книзі «Енергетика, кінетика і життя: екологічний підхід» наступними словами:

«Ми так мало знаємо про нашу крихітну частину Всесвіту і спостерігали за нею протягом усього лише хвилинного періоду щодо космічного часу, що екстраполювання цього убогого знання на весь світ здається вельми філософським і, можливо, кілька зарозумілим»¹

Ці питання серйозно ставлять під сумнів наукову основу еволюції.

Доктор Агард є колишнім директором медичної фізики в Онкологічному центрі Огайо. У нього є ступінь бакалавра (з відзнакою) фізики з Лондонського університету, ступінь магістра фізики з Медичної школи Міддлсекса Лондонського університету і стурінь доктора філософії з фізики з Університету Торонто. 

У 1993 році доктор Агард був обраний до національної ради директорів Товариства фізики здоров'я.