Чи відбулася висадка на Місяць з еволюційної точки зору?
21 липня відзначається 40-річний ювілей з дня висадки на Місяць. У 1969 році Ніл Армстронг зробив перші кроки на поверхні супутника Землі, що стало важливим досягненням в освоєнні космосу. Після висадки Аполлона-11 було проведено ще п’ять висадок на Місяць, які допомогли краще зрозуміти склад і геологію супутника Землі.
Проте в двохсотлітню річницю смерті Дарвіна професор Мартін Уорд, який очолює факультет фізики в Даремському університеті, зробив таку заяву:
«Окрім величезного подиву від зернистих картинок людини на Місяці в прямому ефірі, безліч людей можуть задати питання: "Що Місяць коли-небудь зробив для нас?" Існують поверхневі причини для відвідування нашого найближчого сусіда, однією з яких є те, що космічні технології дали нам антипригарні сковорідки. Також програма «Аполлон» просунула вперед комп’ютерну технологію та мініатюризацію електроніки, що приносить користь для нашого життя сьогодні. Однак найбільш значущим виправданням є те, що зараз багато астрономів вбачають дуже істотний вплив висадки на Місяць на еволюцію життя на Землі. Інформація, отримана зі зразків місячних порід і експериментів, проведених на поверхні Місяця, дала нам нове уявлення про структуру і еволюцію Місяця, а отже — і про наше власне походження».
Уорд не пояснює, як саме розуміння структури Місяця вплинуло на еволюційну теорію і еволюційне пояснення походження людини, хоча можна припустити, що саме він мав на увазі. Однак як раніше було показано в Сreation Ministries International, Місяць, насправді, являє собою велику проблему для еволюціоністів, і, натомість, має певний сенс в межах біблійної точки зору.
Еволюційні теорії походження Місяця
У еволюціоністів було кілька теорій про походження Місяця, проте кожна з них має серйозні недоліки. На сьогодні теорія, яку приймає більшість еволюційних астрономів, включаючи компромісного прогресивного креаціоніста астронома Хью Росса, є модель ударного формування.
Модель ударного формування – ідея про те, що Місяць був сформований шляхом зіткнення Землі з іншим об’єктом. Ця гіпотеза також має свої проблеми.
Для того, щоб підірвати достатню кількість сміття для формування Місяця, об’єкт, що зіштовхується, повинен був бути, як мінімум, в два рази більший, ніж Марс, в іншому випадку уламки повернулися би на Землю. Існує також проблема втрати кутового моменту.
Функція Місяця
У книзі Буття 1:17-18 сказано, що Сонце та Місяць були створенні для того, щоб «освітлювати землю, керувати днем та ніччю і відділяти світло від темряви». Отже, однією з важливих функцій Місяця є освітлення Землі вночі.
Багато світових культур, включаючи стародавніх євреїв, користувалися місячним календарем, який використовував фази Місяця для відзначення певного відрізку часу, що пройшов, тому ще однією функцією місяця є зберігання даних про час.
Тепер відомо, що Місяць відіграє вирішальну роль в житті на Землі, притягання його сили тяжіння викликає приливи в океанах Землі, які очищують берегові лінії і підтримують циркуляцію океанічних течій. Без цієї сили, в кінцевому результаті, океани застопорились би.
Рецесія Місяця
Тертя, викликані приливами, поступово сповільнюють обертання Землі і продовжують дні (на 0,002 секунди в століття). Імпульс, втрачений Землею і отриманий Місяцем, змушує його відступати від Землі на 4 см в рік, в минулому наш супутник відступав би більш швидкими темпами. Нам відомо, що Місяць не міг знаходитися ближче ніж на 18 400 км від Землі, щоб почати свій рух, тому що приливні сили Землі знищили б його.
Такі відомості показують, що максимально можливий вік Місяця — 1,37 мільярди років, набагато менший, ніж потребує теорія еволюції. Звичайно ж, це не означає, що Місяць настільки старий, тому що не обов’язково все розпочиналося якомога ближче до Землі.
Затемнення
Ще один аргумент на користь створення — кутові розміри Сонця і Місяця. Місяць у 400 разів менший за Сонце, але він також у 400 разів ближче до Землі. Якщо дивитися з нашої планети, це робить їх однакового розміру, і Сонце, і Місяць займають ½ градуса в небі. В інакшому випадку повне сонячне затемнення було б неможливе.
Без сонячних затемнень було б важко отримати інформацію про хромосферу — частину сонячної атмосфери, яка затьмарюється фотосферою, за виключенням короткого проміжку на початку і в кінці повного сонячного затемнення, а також інших сонячних явищ.
Всупереч заяві Уорда, Місяць дає нам кілька доказів на користь недавнього створення і розумного проектування Всесвіту і тільки викликає питання у еволюційних астрономів, які ще не запропонували правдоподібної відповіді щодо його походження натуралістичними засобами.
Чи правда, що висадка на Місяць Аполлона-11 сфабрикована?
Згідно з нещодавньою статтею у виданні Telegraph, чверть опитаних британців вважають, що висадки на Місяць «Аполлона-11» ніколи не відбувалося. Різні теоретики заговору надають аргументи, за якими вони вважають, що висадка на Місяць була сфабрикована. Вони звинувачують НАСА в постановці цієї висадки, посилаючись в якості доказів своєї теорії на відсутність зірок на фотографіях і на те, що вітер розвіював прапор.
Експерти вважають, що те, що виглядає як вітер, є результатом тримання астронавтом гнучкого алюмінієвого флагштоку, який продовжував вібрувати після того, як прапор опустили, що й створювало при цьому ефект вітру. Зірок не було помітно через швидкий час витримки камер, а вона необхідна для отримання достатньої кількості деталей на фотографіях.
Прихильники теорій змови також стверджують, що місячне каміння ідентичне з виявленим в Антарктиді, проте геологи навпаки вважають, що знайдене на Землі місячне каміння випалене через його вхід в атмосферу Землі, в той час як каміння, привезене екіпажем «Аполлона-11», не має ефекту горіння, а це означає, що воно, вірогідніше за все, було доставлене на Землю людьми.
Поширено звинувачувати у приховуванні правди владу, проте сорок років без жодного витоку інформації зсередини щодо висадки на Місяць — неймовірне досягнення, і тільки це викликає скепсис громадськості з тієї простої причини, що жоден уряд не є настільки розумним, щоб вигадати таке потужне прикриття!
Цікаво, що часто такі самопроголошені «скептики» найбільше схильні до подібних теорій змови. Але немає причин сумніватися в «офіційній історії» приземлення «Аполлона-11», тим більше, що креаціоніст Джеймс Ірвін приземлився на Місяць з більш пізньою місією Аполлона, і нові фотографії супутника Землі, зроблені місячним дослідним зондом НАСА, остаточно підтвердили ці теорії. На знімках показано посадкові майданчики для п’яти із шести висадок Аполлона, а посадковий майданчик Аполлона-12 буде сфотографований.
