Зонд Розетта, запущений Європейським космічним агентством, був доставлений на комету 67P/Чурюмова-Герасименко, щоб зібрати невивчені частинки комети. Космічний зонд продовжує надсилати несподівані відомості про комету, частинки якої знаходяться далеко за її межами.

Коли космічний зонд наблизився до комети восени 2014 року, його механізми почали виявляти хімічні речовини в просторі навколо комети. Одним з найперших відкриттів місії стали несподівані фонтаноподібні виверження 27 000 л водяної пари за добу.¹ Ці виверження схожі на водяні вулкани Енцелада (супутника Сатурна), а їхній несподіваний рівень активності вказує на набагато менший вік комети, ніж вважалося раніше.

У грудні 2014 року дослідники Розетти опублікували нові відомості. Цього разу вони виявили, що співвідношення дейтерію та водню у воді на кометі в три рази вище, ніж у воді на Землі.² 

Дейтерій схожий на звичайний водень, але він має важче і стабільніше ядро. Мільярди років тому одна величезна хмара речовини стала основою хімічного складу Землі, комет і води. Співвідношення, виявлене Розеттою, показує, що вода на Землі і на кометі 67P походить не з одного спільного джерела. Більше того, унікальний склад води в кометі — це наслідок її унікального походження.³

Біблійна історія про створення пояснює таку активність виверження водяної пари на кометі. Якби Бог створив цю комету лише декілька тисяч років тому, то у комети було б ще достатньо матеріалу, який вона могла б викинути в космос. Але як вона могла зберігати у собі такий об’єм води протягом більше чотирьох мільярдів років? Крім того, усі комети втрачають масу кожного разу, коли проходять повз розпечене Сонце. Чому тоді комета 67P взагалі існує до сьогодні?⁴

В новому дослідженні журналу Nature повідомляється про третю особливість. Комета 67Р також виділяє молекулярний кисень (О₂).⁵ Він легко реагує з багатьма іншими речовинами, особливо воднем. 

Стандарта історія каже, що на початку існування Сонячної системи в ній знаходилось дуже багато водню. Чому ж протягом мільярдів років кисень не прореагував з такою великою кількістю водню або з будь-якими іншими елементами? 

Це як історія про те, що ми нібито знайшли шматочок блискучого заліза глибоко під землею. Він мав би бути покритий іржею, якщо взагалі не заіржавіти повністю.

Андре Бейлер, фізик Мічиганського університету, був головним автором дослідження в Nature. Новини Nature News помідомили про наступне:

«Бейлер заявляє, що наявність та кількість молекулярного кисню (O₂) його дивує, адже кисень зазвичай швидко вступає в реакцію з іншими хімічними елементами».⁶

Автори дослідження виключили будь-яку очевидну вірогідність того, що молекулярний кисень комети утворився внаслідок природних процесів відносно нещодавно. Вони запропонували думку про те, що мільярди років тому внаслідок невідомого процесу, весь кисень був захищений від дії факторів навколишнього середовища тонким шаром льоду і пилу. Але хіба в цій історії йдеться про воду?

Ідея такого консервування кисню протягом мільярдів років не має наукового пояснення. Навпаки, спостереження знову і знову показують, що за своєю природою кисень дифундує, витікає або вступає в реакції з оточуючим середовищем. Без наукового пояснення, яке могло б підтвердити цю точку зору, не залишається іншого виходу, як сліпо вірити в історію мільярдів років.

Згідно з креаційною точкою зору в нашій Сонячній системі існує принаймні одна комета з великою кількістю кисню, який ще не вступив в реакцію. Відкриття цих трьох особливостей далекої комети, включаючи молекулярний кисень, схоже на те, як вчені виявили білок всередині нібито старих кісток динозаврів⁷ або на відкриття швидкозгораючих блакитних зірок в нібито старих галактиках.⁸ Можливо, всі ці речі набагато молодші, ніж уявляють вчені.