Одного разу організація Alliance for Science провела конкурс есе для старшокласників. Вони попросили учнів написати твір на тему: «Чому я хотів би, щоб мій лікар вивчав еволюцію?».

Взагалі, це доволі кумедне запитання. Подумайте самі: чи став би хтось організовувати конкурс есе на тему «Чому я хотів би, щоб мій лікар вивчав анатомію?» або «Чому я хотів би, щоб мій лікар вивчав фізіологію?» Звісно, ні, адже ми всі знаємо, що ці науки важливі для медицини. А чи важлива еволюційна біологія? Якщо так, то чому взагалі доводиться ставити таке запитання?

Лікарі не вивчають еволюцію. Вони ніколи не вивчають її в медичних університетах й не використовують еволюційну біологію в своїй практиці. В медичних школах немає курсів з еволюції. У них немає «професорів еволюції». В медичних вишах немає кафедр еволюційної біології.

Якби вам знадобилося лікування пухлини мозку, до вашої медичної команди входили б фізик (який розробив МРТ, що виявило пухлину), хімік і фармаколог (які створили ліки для лікування), інженер й анестезіолог (які розробили й використовують апарат для анестезії), нейрохірург (який провів операцію з видалення пухлини), патологоанатом (який дослідив пухлину під мікроскопом й визначив її тип), а також медсестри й онкологи (які допомагають вам відновитися і стежать, щоб пухлина не повернулася). У цій команді не було б еволюційних біологів.

Я професор нейрохірургії: працюю і викладаю в медичному університеті, займаюся дослідженнями мозку, і за 20 років провів понад 4000 операцій на мозку. Я ніколи не використовую еволюційну біологію в своїй роботі. Чи став би я кращим хірургом, якби вважав, що мозок виник в результаті випадкових подій? Звісно, ні. Лікарі – це детективи. Ми шукаємо закономірності, і в людському тілі ці закономірності виглядають так, ніби вони були спроєктовані. Лікарі це знають: від найскладнішої структури людського мозку до генетичного коду – наші тіла демонструють вражаючі ознаки «задуму». Тому більшість лікарів – майже дві третини, згідно з національними опитуваннями – не вірять, що людина виникла виключно випадково й завдяки природному добору. Більшість лікарів не приймає еволюційну біологію як достатнє пояснення життя. Лікарі бачать «задум» життя на власні очі.

Я справді використовую багато галузей науки, пов’язаних зі змінами організмів у часі. Генетика дуже важлива, так само як і популяційна біологія та мікробіологія. Але сама еволюційна біологія, на відміну від цих наукових дисциплін, нічого не дає сучасній медицині.

Не вдаючись до еволюційної теорії, лікарі й науковці відкрили вакцини (Едвард Дженнер у XVIII столітті, до народження Чарльза Дарвіна), встановили, що мікроби викликають інфекційні захворювання (Луї Пастер в XIX столітті, який ігнорував Дарвіна), відкрили гени (Грегор Мендель в XIX столітті, який був священником й не підтримував теорію Дарвіна), відкрили антибіотики та розкрили таємниці генетичного коду (ключем до цих відкриттів стало виявлення очевидної «структурної впорядкованості» подвійної спіралі ДНК). Пересадки серця, печінки й нирок, нові методи лікування раку та серцевих захворювань, а також безліч життєво важливих досягнень медицини були розроблені без участі еволюційних біологів. Жодна Нобелівська премія з медицини ніколи не присуджувалася за роботи в галузі еволюційної біології. Більше того, можна сказати, що єдиний внесок еволюції в сучасну медицину – це шлях до жахливої практики євгеніки, яка призвела до примусової стерилізації та завдання шкоди тисячам американців на початку XX століття. Це внесок, який приніс не прогрес, а ганьбу медичній сфері.

То навіщо мені хотіти, щоб мій лікар вивчав еволюцію? Я б цього не хотів. Еволюційна біологія не є важливою для сучасної медицини. Ця відповідь не виграє приз від Alliance for Science. Але це правда.