Загальний принцип для будь-якої розробленої системи полягає в тому, що вона функціонує оптимально, коли використовується або здатна працювати так, як була від початку задумана. Візьмемо, наприклад, новий автомобіль. Він оптимально працює за нормальних дорожніх умов. Але якщо ви вирішите приварити до передньої частини свого BMW плужний снігоочисник й використовувати його для очищення сільських доріг всю зиму, він, найімовірніше, довго не прослужить. Або, якщо в момент божевілля ви вирішите помішати суп на плиті своїм мобільним телефоном, наслідки будуть невтішними й дорогими.

Точно так само й з живими істотами. Кожен, хто відвідував зоопарк, напевно відчував, що, хоча тварини в клітках перебувають в безпеці та добре харчуються, якість їхнього життя знижена порівняно з тією, якою вона була б, якби вони були вільні й жили в природному середовищі існування. Це здається особливо актуальним, чим більш розвиненим є вид тварини. Людина в неволі нудиться найбільше.

Форми умов впливу

Для людини не всі форми впливу являють собою клітки або тюремні камери. Вплив може бути зумовленим безліччю чинників, що негативно діють на наше життя. Потенційні джерела можуть бути екологічними, соціальними, інституційними або навіть пов'язаними зі світоглядом та системою переконань. Забруднене довкілля або корумпована політична система можуть тією чи іншою мірою впливати на кожного, хто живе в цьому суспільстві.

З іншого боку, дослідження показали, що в окремих частинах людського суспільства існує оптимальне поєднання умов, які в сукупності сприяють процвітанню людини.¹

«Блакитні зони® – це місця або регіони з високою концентрацією столітніх людей, а також скупчення людей, які досягли похилого віку без хвороб та/або інших захворювань, як-от ожиріння, рак, діабет та проблеми з серцем. Люди, які живуть в таких місцях або регіонах, не тільки живуть довше, а й їхнє повсякденне життя сповнене активністю, здоров'ям та позитивною взаємодією зі своїми сім'ями та спільнотами».

Важливим результатом дослідження спільнот з великим відсотком процвітаючих довгожителів є те, що фактори, пов'язані зі способом життя, впливають на тривалість життя більшою мірою, ніж генетика.

«Ви можете подумати, що для того, щоб дожити до 100 років, потрібні тільки хороші гени... Хоча генетика й чинить певний вплив на тривалість життя, ...на неї, найімовірніше, припадає лише 20-25 % відмінностей в тривалості життя».

Під час дослідження чинників довголіття нестаріючих жителів грецького острова Ікарія вчені дійшли такого висновку.²

«Насамкінець слід зазначити, що в учасників був дуже високий рівень сімейної єдності, соціальної взаємодії та фізичної активності».

Цікаво також зазначити, що тривалість життя на Ікарії не завжди корелює з деякими з наших загальноприйнятих уявлень про здоров'я.³

«Ікарія – це гористий острів, розташований у східній частині Егейського моря між Міконосом й Самосом. Незважаючи на низький соціально-економічний статус і наявність факторів ризику серцево-судинних захворювань (гіпертонія, діабет й тютюнопаління), літні жителі цього крихітного острова зберегли відносно гарний стан здоров'я, зокрема, низький рівень депресії, високу м'язову силу й хороші функціональні здібності».

Додаткові спостереження за характеристиками, що сприяють розквіту людини, включають:⁴

«Сімейна єдність може сприяти підвищенню почуття благополуччя, зменшенню дистресу та когнітивних порушень... Кілька досліджень виявили позитивну кореляцію між релігійними переконаннями й практикою, психічним та фізичним здоров'ям й тривалістю життя... В нашому дослідженні рівень прихильності до середземноморської дієти був пов'язаний із захистом від ішемічної хвороби серця, незалежно від загальних факторів серцево-судинного ризику».

Оригінальний дизайн 

Не всі згодні з існуванням блакитних зон. Проте в даних про те, що сприяє нашому процвітанню, є цікава послідовність. Три найчастіше згадувані чинники, що сприяють процвітанню й довгому життю людей, – це приналежність до підтримуючої спільноти, помірна фізична активність й віра в Бога. Що стосується даних про поширені чинники, пов'язані з довголіттям, то корисно замислитися над тим, чи відповідають ці чинники споконвічному задуму людини відповідно до розумного задуму й біблійної перспективи, або ж чинники довголіття найкраще пояснюються еволюційною парадигмою.

Суть еволюційної теорії – природний добір, заснований на виживанні найсильніших. Хоча єдність спільноти може відповідати деяким перевагам стадної поведінки, цінувати старших членів спільноти та надавати їм безпечне, почесне місце важко поєднати з «тиском добору» та «боротьбою за виживання».

Відхилення від реальності

Тип і ступінь фізичної активності, що асоціюються з довголіттям, з такими описами, як помірна, рутинна й ритмічна, навряд чи сприяють найсильнішим, найшвидшим або найбільш конкурентоздатним. Віра в Бога в суто натуралістичній парадигмі відповідала б відхиленню від реальності, а не благородній відповідності істині.

Як оптимальні фактори тривалості життя узгоджуються з припущенням, що ті, хто живе згідно з цими факторами, пожинають плоди життя в тіснішій відповідності до нашого початкового задуму? Стосунки завжди були важливими й корисними для людей. Одне з перших зауважень про людину в Біблії говорить: «Не добре, щоб бути чоловіку самотнім».⁵ Належність до громади, спільні зустрічі та любов до ближнього – це заклики до тих, хто вірить у Божий задум для свого життя.

Фізичні вправи як частина звичайного повсякденного життя традиційно були частиною людського досвіду. Полювання і й збиральництво, догляд за стадами, посів та жнива були необхідними видами діяльності людини протягом більшої частини нашої історії. Однак зараз, коли сучасне суспільство здебільшого залежить від індустріального виробництва харчових продуктів, більшість людей звільнено від більшої частини праці, пов'язаної з їжею, але тим самим ми втрачаємо переваги природного активного способу життя.

Можливо, спосіб життя, характерний для тих, хто живе довго й процвітає, підказує нам, що первісний задум людей був пов'язаний з тим, щоб працювати на землі.⁶

Загальна риса довгожителів – віра в Бога – доволі очевидно підтверджує переважну концепцію про те, що люди створені для стосунків з Богом. Можна було б ще багато чого сказати про умови, що ведуть до довголіття й процвітання людини, але розглянуті чинники, схоже, підтверджують нашу первісну мету й задум, хоча й суперечать еволюційному натуралізму.