Невдалі аргументи
Креацентр > Бібліотека > Невдалі аргументи > Аргумент про місячний пил більше не дієвий

Аргумент про місячний пил більше не дієвий

Протягом багатьох років поширеним і, ймовірно, обґрунтованим аргументом на користь створення світу Творцем були уніформістські припущення про те, що місячному пилу менше ніж 10 тисяч років.

У важливій статті геолог доктор Ендрю Снеллінг з Австралійського Наукового Фонду (Australia’s Creation Science Foundation, сьогодні – Creation Ministries International) і колишній аспірант Інституту креаційних досліджень Дейв Раш докладно вивчили усі докази, які мають відношення до вищезгаданого аргументу1. Вони показали, що:

  • Кількість пилу, яка щорічно надходить на Землю/Місяць, набагато менша, ніж кількість, підрахована некреаціоністом Петтерсоном, на чому, зазвичай, ґрунтується аргумент.
  • Таким чином, уніформістські припущення не можуть бути повернені проти еволюціоністів, щоб сперечатися з приводу природи молодого віку.
  • Більшість вчених НАСА, по суті, перед висадкою «Аполлона» були впевнені, що там не так багато пилу.

Цікаво, що дослідження Снеллінга і Раша показали, що критики антикреаціоністів, поспішно руйнуючи аргумент, використали дуже далекі від реальності цифри.

Наприклад, теїстичні еволюціоністи з Кальвінського коледжу після різкої критики креаціоністів за ймовірне помилкове використання даних, зробили саме це і прийшли до цифри, що осад місячного пилу – всього лиш одна двадцята того, що мало б насправді вийти з літератури, яку вони використовували2.

Аргумент про місячний пил легко зрозуміти і пояснити. Тим не менш, як ми зазначили раніше, креаціоністи, так само як і еволюціоністи, мають бути готові переглядати власні аргументи по мірі надходження нових і покращених даних.

 

Джерело:  Creation.com

 

Переклад: Тига В.

Редактор: Кравець Д.

 

Посилання:

  1. Snelling, Dr A. and Rush, D., Moon Dust and the Age of the Solar System, Creation Ex Nihilo Technical Journal, Vol. 7 (Part 1), 1993, pp. 2–42.
  2. H. J. van Till, D.A. Young, and C. Menninga, ‘Footprints on the dusty moon’, In: Science Held Hostage, InterVarsity Press, Downers Grove, Illinois, ch. 4, pp.67–82.

 

 

Написати коментар