Протягом багатьох років поширеним і, ймовірно, обґрунтованим аргументом на користь молодості світу було твердження про те, що місячному пилу менше ніж 10 тисяч років.

У важливій статті геолог доктор Ендрю Снеллінг з Австралійського відділу Creation Ministries International і колишній аспірант Інституту креаційних досліджень Дейв Раш докладно вивчили усі докази стосовно вищезгаданого аргументу.¹ Вони показали, що:

• Кількість пилу, яка щорічно надходить на Землю/Місяць, набагато менша, ніж підрахунки некреаціоніста Петтерсона, на чиїх словах, зазвичай, ґрунтується аргумент.
• Таким чином, уніформістське припущення не може бути повернене проти еволюціоністів, як доказ молодого віку Місяця.
• Більшість вчених НАСА, по суті, перед висадкою «Аполлона» були впевнені, що там не так багато пилу.

Цікаво, що дослідження Снеллінга і Раша показали, що критики-антикреаціоністи, намагаючись спростувати аргумент, використали дуже далекі від реальності цифри.

Наприклад, теїстичні еволюціоністи з Коледжу Кальвіна після різкої критики креаціоністів за ймовірне помилкове використання даних, зробили саме це і прийшли до цифри, що шар місячного пилу — одна двадцята того, що мало б насправді вийти з літератури, яку вони використовували.²

Аргумент про місячний пил легко зрозуміти і пояснити. Тим не менш, як ми зазначили раніше, креаціоністи, так само як і еволюціоністи, мають бути готові переглядати власні аргументи в міру надходження нових і кращих даних.