[...] За деякими оцінками, існує близько 350 000 видів жуків. Як пояснити з точки зору креаціонізму існування усіх цих різних видів? Чи Бог створив все це розмаїття жуків на самому початку? Скільки з них пережили Потоп, чи всі вони були на ковчезі? [...]

4500 років не були б проблемою для моделі Створення, якби ми помилково не припускали, що жуки повинні були бути на Ковчезі, щоб вижити. У Буття 7:21–22 сказано, що все, що було на суші, «що в ніздрях його дух життя... вимерло було» (Буття 7:22). Жуки не включені до списку тварин, яких Ной повинен був взяти на свій ковчег, оскільки вони не є «живими душами» (Nephesh Chayyah). Вони могли б вижити як «безбілетники» на ковчезі або на плаваючих уламках за межами ковчега. Також зверніть увагу, що те, що ми називаємо «видом», не те саме, що створений рід. Створений рід зазвичай відповідає родині, але іноді може відповідати роду або надродині. Часто в кожному створеному роді налічується багато видів. Жуки (Coleoptera) не є одним видом або родиною, а представляють собою цілий ряд, що включає трохи менше 300 родин комах.¹

Про велику кількість видів жуків:

Можливість 1: Бог міг створити мільйони окремих жуків у межах кожного створеного роду. Це призвело б до того, що кожен створений рід жуків мав би набагато більшу генетичну різноманітність, ніж містилася би в одній парі особин. Це також дозволило б жукам швидко видозмінюватися в рамках своїх створених родів, оскільки спочатку у них був набагато більший генофонд, з якого вони могли вибирати. Немає жодної мислимої причини, за якою Бог міг би спочатку створити тільки по парі кожного роду жуків.

Креаціоністи можуть почати з набагато більшого різноманіття й легко прийти до того, що ми маємо сьогодні, в той час як еволюціоністи повинні почати з невеликого різноманіття й повільно еволюціонувати, поки не прийдемо до великого.

У Біблії чітко сказано, що людство почалося з двох людей: Адама і Єви, після чого під час Потопу відбулося серйозне скорочення населення, в результаті якого кількість людей скоротилася до восьми осіб. Наземні тварини могли початися з мільйонів особин кожного створеного роду, але після Потопу їх кількість скоротилася до однієї пари (або семи пар для чистих тварин). Але жуки не повинні були бути на ковчезі, і багато з них вижили б поза ковчегом. Таким чином, пляшкове горло Потопу, можливо, не вплинуло на них так сильно. З цієї причини, як біблійні креаціоністи, ми вважаємо цілком логічним, що існує набагато більше різноманітних видів жуків (або, якщо на те пішло, комах), ніж дихаючих повітрям наземних хребетних.

Можливість 2: Жуки швидко диверсифікуються [процес збільшення біологічного різноманіття на різних рівнях, що призводить до появи нових видів, адаптацій і форм життя – прим. перекл.] Візьмемо, наприклад, качкодзьоба. Існує тільки один живий вид качкодзьоба (хоча в палеонтологічному літописі є кілька). У той самий час, у світі існує багато видів мишей. Обидва види вийшли з ковчега, але миші видозмінюються набагато швидше, ніж качкодзьоби. Це говорить про те, що не всі істоти диверсифікуються з однаковою швидкістю. Можливо, Бог створив жуків такими, що вони здатні диверсифікуватися набагато швидше, ніж інші комахи. Біблійна модель Створення передбачає й вимагає не просто видоутворення, але швидкого видоутворення!

Розглянемо Буття 15:8–9: Авраам сказав: «І промовив Аврам: Господи, Господи, з чого я довідаюся, що буду спадкоємець її?» І далі: «Він же промовив до нього: Візьми трилітнє теля, і трилітню козу, і трилітнього барана, і горлицю, і пташеня голубине». Тут ми читаємо про козу й барана (самця вівці). Це одні й ті самі біблійні роди, але до цього часу відбулася достатня диверсифікація, щоб розрізняти їх як двох різних тварин.

Ми також читаємо про горлицю й молодого голуба (представники родини Columbidae). Знову ж таки, це один і той самий біблійний рід, але достатньо диверсифікований, щоб автор міг розрізняти горлиць та молодих голубів.

Авраам народився приблизно через 352 роки після Потопу. В цьому уривку описується подія, коли йому було 75 років, тому ця подія датується приблизно 427 роками після потопу. Аналогічно, в Буття 30:32 йдеться про кіз і овець приблизно через 512 років після Потопу. До цього часу вже відбулося швидке видоутворення, як показано в цих уривках.

Обидві групи тварин (вівці/кози та голуби/горлиці) можуть схрещуватися, що вказує на те, що вони походять від одного й того самого створеного роду предків на ковчезі.

Ще одним важливим уривком є Йов 39:5 (і Йов 39:19), де йдеться про осла й коня. Знову ж таки, ми маємо дві істоти одного роду, які досить диверсифікувалися, щоб бути ідентифікованими як дві різні тварини. Це було написано приблизно через 300 років після Потопу. Однак, на відміну від груп, що обговорювалися вище, коні та осли більше не можуть успішно схрещуватися. Коли вони намагаються це зробити, вони народжують мулів та лошаків, які (як правило) безплідні. Однак поява репродуктивного бар'єру всередині створеного роду не є проблемою для моделі Створення.

Таким чином, швидке видоутворення насправді показано в Біблії! Якщо це вірно для декількох груп ссавців всього через кілька сотень років після Потопу, то наскільки більшого ми можемо очікувати від жуків, яким не потрібно було починати з пари після Потопу?