Деякі викопні акули були дуже великими.¹ За оцінками дослідників, довжина Otodus megalodon, що став популярним завдяки фільмам про Мег, становила щонайменше 14 метрів, а можливо, й понад 20 метрів. Для порівняння: найбільша з відомих нині великих білих акул, як вважається, досягає 6 метрів у довжину. Акули викопного роду Ptychodus, що вважаються до певної міри схожими на сучасних килимових і бичачих акул, могли досягати довжини тіла 10 метрів і більше. А викопна акула Cretodus з Італії, ймовірно, досягала 9-11 метрів.

Викопна версія сучасної тупоносої шестизябрової акули (Hexanchus griseus) отримала видову назву H. gigas (gigas означає «велетенський»). Палеонтологи визнали, що розмір – єдина переконлива відмінність між зубами викопних й живих особин. Таким чином, H. gigas, мабуть, була велетенською викопною версією тупоносої шестизябрової акули.

Аналогічним чином, кривозуба сіра акула Hemipristis elongata, що дожила до наших днів, зазвичай виростає до 2,5 метра в довжину. А ось вимерла сіра акула Hemipristis serra, за оцінками, досягала майже 6 метрів у довжину.

Велика біла акулаНарешті, найбільша з акул-лисиць, що нині живуть, Alopias vulpinus, може досягати в довжину від 3 до 6 метрів, а довжина її зубів становить 1,8 см. А ось зуби викопної акули-лисиці Alopias palatasi можуть досягати 4 см. Зуби викопної акули-лисиці «Alopias» Trigonotodus grandis були описані як «сильно збільшені версії зубів акул-лисиць».¹

Оскільки хребці акул складаються з хряща, викопні хребці акул зазвичай погано зберігаються й зустрічаються порівняно рідко. Однак іноді хребці кальцинуються. Вчені можуть підрахувати смуги росту в такихСіра рифова акула збережених хребцях, щоб оцінити вік акули на момент її смерті. Ці оцінки віку скам'янілостей є невизначеними, оскільки деякі акули демонструють наявність кілець росту двічі на рік, принаймні протягом частини свого життя, а кількість кілець росту може варіюватися в різних хребцях однієї й тієї самої акули. Проте, приблизно, дослідники зазвичай вважають, що кільця росту є річними.

Якщо виходити з цього припущення, то відстань між кільцями росту в хребці Ptychodus вказує на те, що у віці 30 років вона все ще активно росла. Аналогічно, кільця росту в хребцях мегалодона вказують на те, що він все ще активно ріс в 46 років. Зазвичай темпи росту сповільнюються в міру дорослішання істот. Те, що в такому похилому віці ці акули все ще активно росли, як ювенільні, говорить про те, що їм знадобилося багато часу, щоб досягти зрілого віку. За оцінками дослідників, викопній акулі Cretodus з Італії знадобилося 64 роки, щоб досягти 95% довжини тіла дорослої людини. Для порівняння, в одному з досліджень, присвячених сучасним великим білим акулам, було показано, що вони роблять те ж саме приблизно за 33 роки або менше.²Зуб акули мегалодон

Дослідження показують, що тварини, які довго живуть, часто мають більші розміри дорослого тіла й довше дозрівають, ніж тварини з коротшою тривалістю життя.³ Таким чином, більші розміри дорослої особини й уповільнене дозрівання викопних акул є непрямим доказом того, що принаймні деякі з них жили довше, ніж сучасні акули. Це узгоджується із закономірностями, спостережуваними у викопних устриць Crassostrea, а також із передбаченнями, зробленими більш ранніми дослідниками-креаціоністами.^{3 4}

Оскільки люди в допотопному й післяпотопному світах також вирізнялися більшою тривалістю життя (див. Буття 5 і 11), тут може бути якийсь зв'язок. Додаткові дослідження можуть виявити набагато більше й, можливо, краще підтвердити ці закономірності. Ці результати за швидкістю росту повинні бути дуже обнадійливими для віруючих в Біблію християн, які приймають великий вік допотопних патріархів, записаний в Буття.