Система сприйняття запахів у рослин свідчить про запрограмовану адаптивність
Сучасні дослідження, в яких описуються витончені особливості рослин, а також деякі комахи, які знаходять на цих рослинах собі поживу, ще раз наголошують на тому, наскільки по-різному може трактуватися біологія. Але зазвичай інтерпретація значною мірою залежать від переконань самих же дослідників стосовно походження живих істот.
Постдокторант в галузі ентомології при Університеті штату Пенсильванія Анжела Хелмс та інші дослідники виявили, що чоловіча особина комахи (Eurosta solidaginis) виділяє специфічну хімічну сполуку, яку може виявити золотушник (Solidago altissima).1 Щоб привабити самок, самці виділяють велику кількість летючої речовини, яка в основному являє собою суміш трьох хімічних сполук.
Після спарювання на стеблі золотушника самки відкладають яйця, які перетворюються в личинки комах, а заражені рослини поглинають личинку. Після цього золотушник зменшує кількість свого насіння, при чому насінини стають меншими за розміром. Можливо, це відбувається внаслідок того, що рослина з метою захисту витрачає частину своїх ресурсів, щоб схопити личинки голодних мух.
Дослідження Хелмс підтвердило, що рослини золотушника здатні відчувати, коли комаха виділяє свою специфічну речовину. Пізніше дослідники виявили, яку конкретну хімічну речовину з трьох наявних може сприйняти золотушник. Після того, як рослина ідентифікує цю хімічну сполуку, вона починає швидко збільшувати кількість утвореної жасмонової кислоти (хімічної речовини, яка відлякує травоїдних) у своїх тканинах ще до того, як личинки комах почнуть живитись рослиною.
Проте дослідники не описали, як саме золотушник виявляє наявність чужорідної хімічної речовини.
Еволюційні упередження перешкоджають правильній інтерпретації результатів
Цікаве дослідження Хелмс вказує на винятково близькі зв'язки між рослинами та комахами, однак воно не відкриває таємниці походження таких відносин. Дослідниця повертається до своїх натуралістичних переконань, щоб надати форму своїм спостереженням, інтерпретувати факти та обрати напрямок своїх майбутніх досліджень.
Більшість біологів, у тому числі Хелмс, вважають, що якимось чином життя виникло виключно завдяки хімії, а фізика та природа сформували різноманіття за допомогою незліченних життєвих циклів. Стверджується, що допоміжні особливості рослин та окремих комах були викликані їх «коеволюцією», тобто безцільним результатом «взаємодії» внаслідок «еволюційних змагань по адаптації» протягом мільйонів років.
Таким чином, еволюційна теорія не тільки стверджує, що все живе походить від різних модифікацій одного спільного предка, але й наголошує на важливості того, що «очевидний дизайн» між рослинами та комахами обумовлений екологічними умовами. Стверджується, що ці умови здійснюють вплив ззовні на пасивні по своїй суті організми, а взаємодія цих умов якимось чином виступає в якості заміни розумного виконавця.2
Робота Хелмс пронизана думкою про те, що хімічна сполука в літаючих речовинах змушує золотушника виробляти жасмонову кислоту. Хоча це твердження й відповідає дарвінським переконанням Хелмс, її висновки недостатньо наукові і на це є декілька причин.
По-перше, вони неправильні, оскільки, як зазначає молекулярний біолог Нельсон Кабей, цей тип «стимулювання» ніколи не був науково задокументований:
«В повсякденному житті екологічні подразники індукують або навіть регулюють вираження специфічних генів. Це поняття настільки добре влилось в біологічну концептуальну систему, що коли при детальнішому аналізі виявляється, що не існує жодного відомого зовнішнього подразника, який міг би безпосередньо викликати вираження будь-якого гена, всі дивуються. Жоден біотичний або абіотичний агент сам по собі (сюди не відносяться віруси) не здатний викликати вираження будь-якого гена».3
Крім того, в своїх поясненнях Хелмс не помічає всіх внутрішніх хімічних датчиків золотушника, механізмів обробки інформації та систем виробництва жасмонової кислоти, що впливають на реакцію рослини. Хелмс також неодноразово називає вищезазначену сполуку у виділеній комахою речовині попереджувальним «сигналом» золотушнику про необхідність захисних дій.
Проте дві інші хімічні сполуки не є «сигналами». Таким чином, в золотушнику повинна бути закладена якась інформація, яка вказує на те, що одна певна хімічна речовина є «сигналом», а інші — ні.
В роботі розглядаються механізми сприйняття хімічних речовин взагалі. Також зазначається, що деякі рослини та комахи мають подібні механізми, навіть якщо вони знаходяться в двох різних царствах. Еволюційні упередження Хелмс, перешкоджають вірній інтерпретації появи цих явищ:
«Раніше зазначалось, що між речовинами, які виділяють квітучі рослини та комахи, є суттєві подібні ознаки. Це, ймовірно, свідчить про те, що для утворення летких сигналів існує декілька можливих шляхів, або що інші еволюційні впливи змушують несумісні організми зустрічатись завдяки аналогічним механізмах семіохімічного [хімічне повідомлення] виробництва та сприйняття».4
Однак, оскільки ніхто ніколи не вимірював «еволюційні впливи», це твердження і переконання в тому, що рослини та комахи якимось чином «зустрічаються» завдяки одному механізму, є ніщо інше, як проста заява, а не науковий висновок. Це лише не підтверджений на практиці плід уяви.
Під час обговорення дослідження Хелмс було зазначено, що золотушник володіє механізмами, які здатні відчувати виділення комах. Це «підтверджує думку про те, що між цими двома видами існує тісний коєволюційний зв'язок». Іншими словами, коли комахи шукали вигоду від рослини, рослина шукала механізми захисту від комахи.5 Тісний взаємозв'язок очевидний, але ствердження «коеволюції» може виявитись вигаданим сценарієм.
Тим не менш, одночасно з публікацією цього дослідження з'явилась ще одна праця на тему зв’язків між рослинами та травоїдними. Отримані в ході дослідження фактичні дані дають підстави групі вчених заявити наступне:
«Ми припускаємо, що травоїдні можуть бути не прикладом коеволюційної адаптації, а свідченням того, що комахи "переслідують" рослину-господаря на основі власних травоїдних характеристик. Рослина-господар — це ознака, пов’язана з відстеженням ресурсів, а не з моделлю коеволюції».6
Це той випадок, коли інтерпретація з фактичними даними в основі заміняє вигадане «коеволюційне» пояснення.
Постійне екологічне відстеження може пояснити дані спостережень
Інші біологи вважають, що такі складні, тісно пов’язані особливості — це результат цілеспрямованої роботи мудрого інженера, оскільки дослідження свідчать про чудове співвідношення дизайну, мети та функції, так як це практикують інженери при виготовлені пристроїв з подібними характеристиками.7
Нещодавно було запропоноване конструктивне, орієнтоване на організм пояснення цих типів ознак. Пропонується думка про те, що організми використовують свої внутрішні системи вхідних датчиків і логічних механізмів та програмують вихідні відповіді, щоб постійно відстежувати зміни навколишнього середовища та регулювати свою життєдіяльність відповідним чином.8
Описані характеристики золотушника та комахи, яка паразитує на цій рослині, особливо здатність травоїдних відстежувати ресурси за запомогою власних ознак, здається, відповідає запропонованому поясненню. Адаптивність розглядається як функція внутрішньої здатності організму (яка дозволяє відбуватись адаптації), яка може бути причиною швидких фізіологічних змін в багатьох наступних поколіннях.
«Тісний взаємозв'язок між цими двома видами» показує мудрість Господа Ісуса. Він чітко розуміє роботу кожної функції окремо і скоординував їх для спільної роботи.
-
Helms, A. M. et al. 2017. Identification of an insect-produced olfactory cue that primes plant defenses. Nature Communications. 8: 337. doi:10.1038/s41467-017-00335-8.
-
Guliuzza, R. J. 2017. Adaptability via Nature or Design? What Evolutionists Say. Acts &, Facts. 46 (9): 17-19.
-
Cabej, N. R. 2013. Building the Most Complex Structure on Earth: An Epigenetic Narrative of Development and Evolution of Animals. New York, NY: Elsevier Publishing, 199.
-
Helms, 6.
-
Penn State. Plant ‘smells’ insect foe, initiates defense. ScienceDaily. Posted on sciencedaily.com August 24, 2017, accessed August 28, 2017.
-
Endara, M. et al. 2017. Coevolutionary arms race versus host defense chase in a tropical herbivore–plant system. Proceedings of the National Academy of Sciences. Published online before print on pnas.org August 21, 2017. doi: 10.1073/pnas.1707727114.
-
Guliuzza, R. J. 2017. Engineered Adaptability: Engineering Principles Should Guide Biological Research. Acts &, Facts. 46 (7): 17-19.
-
Guliuzza, R. J. Adaptability via Nature or Design? What Evolutionists Say.