Нещодавно під час непогоди в Дорсеті (Англія) відбувся зсув великої частини скелі у море, а на місці зсуву виступили на поверхню десятки скам’янілостей амонітів.^1, 2 Вчені-креаціоністи зацікавились цим зсувом, адже така масштабна ерозія відбулась буквально за секунди. Ерозія не відбувалась повільно та поступово протягом сотень тисяч чи мільйонів років.

Зсув скелі в Дорсеті — не єдиний сучасний приклад швидкої та масштабної ерозії. Геологи одноголосно стверджують, що знамениті Білі скелі Дувру, які складаються з карбонату кальцію, утворилися протягом крейдяного періоду від 65 до 140 мільйонів років тому. Але існують свідчення про неодноразові випадки утворення тріщин приблизно кожні десять років. Це змушує владу закликати відвідувачів не підходити до краю скель, а залишатись далеко від провалля, оскільки зсув породи може бути небезпечним для життя. 

У 2001 році величезна брила впала у Ла-Манш, після чого у 2012 році відбувся ще один великий розкол. Геологи стверджують, що швидкість ерозії скель складає 1 см на рік. Але ми спостерігаємо багато, занадто багато випадків катастрофічної ерозії цих скель, які відбувається через короткі проміжки часу. За таких катастрофічних темпів руйнування Білі скелі Дувру не проіснували б мільйони років.

У липні 2015 року величезний пласт граніту розміром приблизно в 60 на 30 метрів (близько 2400 тонн) відколовся від майже вертикальної сторони скелі Хаф Доум (Національний парк Йосеміті, штат Каліфорнія, США).³ Геологи повідомляють, що такі відколи в долині Йосеміті відбуваються приблизно один раз на рік. Очевидно, це досить значні темпи річної ерозії. Що б відбулось з Хаф Доум протягом мільйонів років при «нормальних» темпах щорічної ерозії?

Ось один із нещодавніх заголовків каже: 

«Клімат руйнує гори швидше, ніж вони виростають».⁴ 

Логічно виникає наукове питання: якщо Земля існує мільярди років, то чому гори та скелі існують досі?

Описи катастроф в Біблії пояснюють швидкі зміни, про які йшлося вище. Як показує Біблія, значні геологічні зміни можуть відбуватись швидко.