Навіть якщо вода буде, капаючи, переносити розчинені мінерали день у день протягом ста років, це все одно дуже довгий період. Після Потопу, описаного в Біблії, пройшли століття, чого більш ніж достатньо на утворення таких красивих вапнякових печер, як ця. Надзвичайно великий рівень вологості після Потопу вніс би свою лепту в швидкість утворення таких печер.«Але хіба на утворення сталактитів і сталагмітів не потрібні мільйони років?» Це дуже часте питання на семінарах.

Більшість із нас наважилися спуститися під землю, щоб побачити дивовижні вапнякові формації на кшталт тих, які ви можете побачити на зображенні. Провідники зазвичай розповідають про ймовірні «мільйони років» повільних і поступових процесів утворення — ну або, принаймні, вони раніше так робили. 

Коментарі, отримані від наших прихильників по всьому світу, вказують на те, що в печерах, у яких пропонують підземні тури з провідниками, впевненості в тому, що на утворення цих печерних прикрас потрібні довгі епохи, стає менше. Насправді, багато з них стали взагалі мовчазними на цей рахунок.

Публікації креаціоністів на зразок цієї, без сумніву, внесли свій вклад в усе це, представляючи фотографічні докази швидкого формування вапнякових структур сотням і тисячам людей. Тому середньостатистичний провідник повинен розраховувати, з великою ймовірністю на те, що в будь-якій групі відвідувачів знайдеться принаймні один проінформований креаціоніст — можливо, навіть озброєний останнім випуском журналу Creation. 

Наприклад, випуском, у якому йдеться про сталагмітові нарости, що утворилися в тунелі шахти за менш ніж 150 років;¹ або про дуже довгі сталактити чи значних розмірів сталагміти у покинутому шахтному валу;² або про безліч сталактитів, що ростуть під Австралійським військовим меморіалом;³ або , може, навіть про водяне колесо в західній Австралії, яке застигло у вапняку всього 65 років тому!⁴

Зміни відбуваються ще й тому, що реальність все ж повинна перемогти навіть найзаповітніші міфи. Чудова недавня стаття про спуск в арізонську печеру, опублікована в світському журналі⁵ для мандрівників, підтверджує це.

У статті описувався спуск у печеру під назвою «S.P.», яка розташована у пустелі Сьєрра-Віста (Арізона). У статті були опубліковані коментарі, написані Джеррі Траутом (Jerry Trout), знавцем печер з Лісової службі Арізони. Траут є геологом і викладачем старших класів. Автор пише: 

«Те, що геологи вважали фактом щодо датування печер, тепер є спекуляцією, каже Траут».

Він також продовжує:

«З 1924 по 1988 роки над входом у Карлсбадські печери [Нью-Мексико] висіла вивіска для відвідувачів, на якій було написано, що їм щонайменше 260 мільйонів років. У 1988 році, вивіска була замінена на іншу, в якій говорилося, що їм від 7 до 10 мільйонів років. Потім через деякий час на вивісці було написано 2 мільйони років. Тепер її немає взагалі».

Далі в статті написано:

«Загалом, він [Траут] говорить, що геологи не знають скільки часу потрібно на формування печер. І в той час, як деякі вважають, що печерні декорації на кшталт найкрасивіших бурульчастих сталактитів із печери «SP» формуються протягом тривалих періодів часу, Траут стверджує, що, спостерігаючи зростання сталактитів за фотографіями, він бачив, як сталактити виростали на кілька дюймів [1 дюйм приблизно дорівнює 2,5 сантиметрам – прим. пер.] протягом декількох днів».

Вас це не повинно дивувати, тому що у нас є справжня історія світу, записана в безпомилковому Слові Бога, Який був там і Який ніколи не бреше. Ці печерні прикраси не могли формуватися протягом мільйонів років, тому що на це немає стільки часу!