Не лише рослини можуть «чути», але й швидко реагувати.

Не лише рослини здатні «чути», але й швидко реагувати на певні звуки, показало нове дослідження.¹

Коли квітам енотери дворічної відтворювали запис звуку бджоли, що дзижчала поблизу, вони починали виробляти солодший нектар. Всього через три хвилини після першого звукового впливу (тобто часу, який дослідникам потрібно було почекати, щоб зібрати необхідну для роботи вимірювального обладнання кількість нового нектару) концентрація цукру в нектарі в середньому збільшилася приблизно на 20%. Бджоли здатні розрізняти різницю в концентрації всього в 1–3%, тому навіть із врахуванням того, що старий нектар розбавляє новий, це все одно було б значним стимулом для бджіл частіше відвідувати квіти цього виду й довше залишатися на них, коли вони це роблять, збільшуючи ймовірність запилення.

Дослідники виявили, що звук дзижчання бджіл змушував квітку вібрувати, тоді як видалення більшої частини пелюсток зменшувало вібрацію квітки. Це вказує на ключову роль квітки, особливо пелюсток, у безпосередньому сприйнятті або, принаймні, посиленні сприйняття звуку бджіл. Тобто, за словами дослідників, квітка функціонує як «вухо».

Сенс усього цього? Як пояснюють дослідники, постійне виробництво високоякісного нектару потребувало би багато ресурсів рослини, а відкритий нектар схильний до руйнування мікроорганізмами. Тому «механізм, що дозволяє приурочити виробництво посиленої винагороди [для бджіл] до моменту, коли запилювачі, ймовірно, будуть присутні, міг би бути дуже корисним для рослини». Справді так – «безпрограшний варіант» для обох видів.

Звичайно, дослідники приписують це еволюції. Але опис раніше не реалізованої особливості організму та її корисності – це не те саме, що пояснення її походження. Справді, кому коли-небудь спало б на думку, що квітка може бути подібною до «вуха»?! Відповідь: Тому, про Кого Біблія говорить, що Він створив квіти та бджіл, і все інше в цьому дуже складному Творінні, яке продовжує дивувати й захоплювати.