Навряд чи хоч один місяць проходить без нових повідомлень про «м'які тканини», виявлені в скам'янілостях. Чи може цим решткам бути мільйони років? Нам потрібно подивитися, що показують нам лабораторні дослідження про розпад тканин.

Тільки минулого року я відвідав Музей природознавства Карнегі у Пітсбурзі. Коли я увійшов до секції зі скам’янілостями, я не знав, чи сміятися, чи плакати, коли я прочитав вивіску, на якій було написано: 

«Скам’янілості, які є залишками доісторичного життя, не зберегли первісних органічних частинок». 

Такі помилкові заяви з'являються у популярних наукових засобах масової інформації, тому не дивно, що мало хто з вчених знає або приймає знахідки первісних тканин в скам'янілостях, і ще менше вчених шукають їх.

Звичайно, якщо скам'янілість — це залишки життя, яке існувало мільйон або більше років тому, то ми не маємо підстави вважати, що первісні органічні молекули повинні були б зберегтися, не кажучи вже про клітини чи цілі тканини, як-от кровоносні судини. Але багато скам'янілостей мають ці приголомшливі особливості.

Доктор Мері Швейцер та її команда привернули увагу усього світу своєю статтею в журналі Science у 2005 році, де описуються неушкоджені кровоносні судини та еритроцити в кістці Т-рекса. Але насправді світські вчені повідомляли про них протягом десятиліть в технічній літературі, яку читають дуже рідко. Той музейний плакат на 100 відсотків неправильний, і кожен повинен зрозуміти, чому.

Період розпаду менше мільйона років

Два спостереження щодо скам'янілостей показують, чому ті, хто вважають, що Ноїв потоп сформував більшість скам'янілостей лише тисячі років тому, мають обґрунтовану віру. Перше спостереження стосується темпів розпаду.

Як довго органічні речовини могли існувати в осадових породах? Гадати не потрібно, оскільки вчені дають переконливі відповіді. Як правило, падальники, вода та мікроби розкладають цілі туші вже за декілька років, але як щодо залишків тварин, похованих в багнюці під час Потопу Ноя, які потім висушилися в затверділих відкладах? Швидке поховання зберегло їх від падальників, інакше ми не мали б скам'янілостей, а швидке висушування могло б обмежити ріст популяції мікробів.

Але ніхто ще не виявив природного процесу, який би зупинив один із факторів розпаду — хімічні реакції. Вчені провели надійні, повторювані експерименти, які демонструють дію хімічних процесів розпаду в біомолекулах, включаючи кістковий колаген та ДНК.

Швидкість розпаду колагена

Колаген — важкий, тягучий білок, який зустрічається у всіх кістках і робить їх стійкими та гнучкими. Кисень та інші хімічні речовини реагують з колагеном, з часом перетворюючи його на дрібні молекули. Як довго це триває?

Експерименти показують, що це залежить від температури. Тепло збільшує кількість зіткнень між атомами і тим самим швидкість деструктивних хімічних реакцій. Колаген кісток настільки жорсткий, що якщо підтримувати постійну температуру 7 °C, розпад може тривати кілька сотень тисяч років, але не більше одного мільйона.^{1, 2} Ці результати відповідають оптимальним умовам поховання та збереження. 

Отже, класична наука доводить, що кістковий колаген міг би існувати навіть за більш високих температур протягом 4300 років, починаючи з Потопу Ноя, але аж ніяк не мільйони років.

Швидкість розпаду ДНК

Зовсім недавно вчені проаналізували цілісність мітохондріальної ДНК (мтДНК) зі 158 скам’янілих кісток Моа різних століть, щоб визначити швидкість розпаду мтДНК.³ 

Моа — величезні нелітаючі птахи, які, ймовірно, вимерли через полювання. Остання жива особина у Новій Зеландії була знищена кілька сотень років тому. Дослідники перевірили показники темпів розпаду ДНК з датами за вуглецем, взятими з тих самих скам’янілостей.⁴ Відповідно, кісткова мтДНК могла існувати не більше 650 000 років, перш ніж вона повністю розклалася.

Таким чином, навіть найстаріші дати для цих біохімічних речовин не могли налічувати мільйон років, що означає, що мтДНК може існувати лише тисячі років.

Первісні білки в скам'янілостях

Інше спостереження підтверджує розуміння біблійними віруючими того, що недавній Потоп сформував більшість скам'янілостей: збереження первісних білків. Надійний погляд на численні наукові повідомлення про білки в скам'янілостях зі всього світу показує, що палеонтологи виявили тваринні білки в таких скам'янілостях:

• Тираннозавр рекс, трицератопс, і качкодзьобий динозавр з Монтани
• Яйця динозавра з Аргентини
• Ембріональний зауропод з Південного Китаю
• Кістки пситтакозавра з Китайської пустелі Гобі
• Археоптерикс з Німеччини
• Ящірка з Вайомінга
• Сейсмозавр з Нью-Мексико
• Мозазаври з Канзасу і Бельгії
• Скорпіон з Пенсільванії⁵

Найбільш дивовижна стаття, яку я прочитав нещодавно, описує скам’янілості трубчастого черва з докембрійських порід, що були добуті з глибоких сибірських кернів. Через їх недоторкані і все ще гнучкі білки я ледве не розсміявся вголос над приписаним еволюційним віком, що складав 551 млн років.

Дослідники використовували широкий спектр методів виявлення цих білків. Кінцевий тест – молекулярне секвенування, і світські вчені визначили послідовність амінокислот в колагені тираннозавра та качкодзьобого динозавра. Вони також використовували інші дуже надійні методи для легкого визначення багатьох видів білків в мезозойських скам’янілостях.⁶ В більшості випадків білки втратили значну частину своєї первинної цілісності, але їхньої кількості достатньо для чіткої ідентифікації. 

Як і руїни замку, ми очікуємо, що протягом декількох тисяч років ці білки розкладуться лише частково, а вже через мільйон років — повністю втратять всю свою структуру. Але вони збереглися, що вказує на тисячі років.

Вчені навіть повідомили, що деякі скам’янілості мають ДНК, а не просто колаген чи інші білки. Однак зразки могли бути забруднені мікробами або людьми, які займались обробкою матеріалу. Коли вчені знайдуть послідовності ДНК, які не збігаються з відомими забруднювачами, вони отримають більшу впевненість у тому, що це оригінальна ДНК скам’янілостей. Часто світські вчені приписують скам'янілостям, які містять ДНК — наприклад, комахи в бурштині — значно старший вік, ніж час зберігання ДНК.

Будьте обережні

Відтак ми бачимо, що два спостереження за скам’янілими ознаками підтверджують біблійне створення: біоматеріали зберігаються значно менше мільйона років, а певні скам’янілості з усього світу все ще містять первісні органічні залишки. Однак варто звернути увагу на два попередження, перш ніж вийти на вулиці з цією новиною.

По-перше, потрібно уважно читати звіти. Фрази на кшталт «чудове збереження» та «збереження м'яких тканин» не завжди означають первісні тканини чи молекули. Вони часто посилаються або на скам'янілості, які лише зберігають форму шкіри динозаврів, яка була замінена мінералами (мінералізована), або на відбитки, схожі на сліди. Мінерали можуть заміняти молекули в організмі й існувати набагато довше, ніж початкові органічні речовини, тому ці знахідки не входять у наше основне обговорення.

По-друге, ми повинні обмежувати нашу увагу до речовин з відомою швидкістю розпаду, таких як колаген та ДНК. У кількох звітах згадується первісний гемоглобін (білки крові) і пігменти (наприклад, чорнило кальмарів), але ми ще точно не знаємо їх термінів існування.

З огляду на ці застереження, віруючі у Створення повинні ввічливо кинути виклик тим, хто вірить у стару Землю, щоб ті пояснили, яким чином первісні тканини у скам'янілостях можуть зберегтись досі. Якщо бути чесним, то ці люди можуть зрештою визнати, що недавнє створення, як написано в Божому слові, забезпечує найбільш науково обгрунтовану відповідь.