Кембрійський вибух

Статті / Палеонтологія / Кембрійський вибух / Очі – також результат «Великого вибуху» – на цей раз Кембрійського? /

Очі – також результат «Великого вибуху» – на цей раз Кембрійського?

Автор:

Аномалокаріс – рід викопних членистоногихОчі більшості кембрійських трилобітів були дуже скдадними й радикально не відрізнялись від будови очей сучасних нам членистоногих. Як і в сучасних комах, очі трилобітів мали лінзи з хітину.1 Це були фасеткові очі, які складалися з вражаючої кількості таких лінз – від 700 до 15000 і більше (в залежності від виду трилобіта). 

Складність очей трилобітів вражає, особливо, якщо взяти до уваги, що в «старіших» (згідно еволюційних уявлень) шарах осадових порід не було знайдено жодного натяку на простіші очі. Отже, така складна структура з'явилися в літописі скам'янілостей раптово і вже повністю сформованою! Де ж тут «докази еволюції»?

Цього місяця була опублікована праця австралійських вчених про складні очі кембрійських радіодонтів.2

Радіодонти – це ряд членистоногих, до якого відносять досить широко відомого хижака аномалокаріса (Anomalocaris). Сама назва роду перекладається як «незвичайна креветка». В роботі вчених мова йшла про будову очей цих тварин. 

У деяких видів (а саме у Anomalocaris briggsi) очі дозволяли шукати здобич навіть при слабкому освітленні.

Око Anomalocaris briggsi. Квадратом виділена «яскрава зона» («гостра зона») збільшених лінз

Око Anomalocaris aff. сanadensis

Візуальна поверхня очей має більше 13 000 лінз, включаючи ділянку збільшених лінз, які інтерпретуються як «яскрава» або «гостра зона». Зразки цих очей досягають більше 3 см у діаметрі. Око інших видів могло сягати більше 4 см і налічувати більше 24 000 лінз. 

Знахідка демонструє значно більші відмінності між органами зору різних видів тварин всередині групи, ніж вважалося раніше. Без будь-яких відомих простіших перехідних форм, очі радіодонтів демонструють нам не тільки анатомічне та екологічне різноманіття групи, але й підкреслюють вирішальну роль зору (!) в ранніх екосистемах тварин. 

«Без перехідних форм»? «Нізвідки»? То де ж тут еволюція?

Читайте Креацентр Планета Земля в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх новин.

Подібні матеріали

20.11.2020

Помилки про помилки

Є багато ділянок нашої ДНК, які схожі на вірусну ДНК, і деякі еволюціоністи стверджують, що це свідчить про те, що ці ділянки ДНК отримані від вірусів. Наші предки, як вони кажуть, були заражені вірусами, які додали свою ДНК до ДНК наших предків, і потім це передалося нам. Ці короткі відрізки генетичного матеріалу часто називають ERV (ендогенні ретровіруси; див. ДОПОВНЕННЯ) і, як кажуть, є «сміттєвими», які не приносять ніякої користі. Оскільки ми іноді знаходимо однакові ERV в одних і тих самих місцях в ДНК мавп і людини, еволюціоністи стверджують, що ERV є переконливі докази еволюції. Мовляв, ймовірність того, що одні й ті самі віруси випадково вставили однакові ланцюжки ДНК в одних і тих самих місцях в людській і мавп'ячій ДНК, незначна. Як вони вважають, набагато більш ймовірним є те, що загальний предок передав свої ERV людині й мавпам. Як би переконливо це не звучало, проте, детальніше вивчення виявляє серйозні недоліки в цьому аргументі.

arrow-up