Нейролінгвіст Ейлем Алтунтас (Eylem Altuntas) розповіла минулого тижня на Real Clear Science, що «немовлята навчаються мови набагато раніше, ніж ми думали»:

«До свого першого дня народження малюки вже налаштовують слух на звуки рідної мови в процесі, який називається перцептивним налаштуванням [тип фонетичного навчання – розрізнення немовлятами звуків рідної мови – прим.перекл.]. Подумайте про це, їхній мозок наче сортує безліч звуків, щоб зосередитися на тих, які мають найбільше значення. Але вже в перші шість місяців життя немовлята можуть розрізняти звуки мов, які вони ніколи не чули. Наприклад, вони можуть розрізняти деякі контрасти хінді, або визначати унікальні тони китайської, навіть якщо вони не ростуть в цьому середовищі». January 30, 2025

Хоча, можливо, багато хто здивується, це не унікальне відкриття, як показують роботи 2023 й 2024 років.

Але нинішні дослідники, Ейлем Алтунтас, Кетрін Т. Бест, Марина Калашникова, Антонія Гетц та Де́ніс Бернхем, провели експеримент:

«Щоб продемонструвати це, ми провели експеримент з 34 малюками віком від чотирьох до шести місяців, чиї батьки дали згоду на участь. Ми створили гру «збери візерунок», використовуючи дві вигадані міні-мови.

В одній мові були слова з губними звуками, такими як «б» і «в», а в іншій – з язиковими звуками, такими як «д» і «з». Кожному слову, наприклад «біваво» або «дизало», відповідало мультяшне зображення – медуза для губних слів і краб для слів з кінчиком язика. Запис слова відтворювався одночасно з показом його зображення.

Чому саме зображення? Тому що немовлята не можуть точно сказати нам, про що вони думають, але вони можуть формувати асоціації в своєму мозку. Ці зображення допомогли нам перевірити, чи зможуть малюки пов'язати кожну міні-мову з правильною картинкою.

Після того як малюки вивчили ці міні-мови та їхні поєднання з картинками, ми все перемішали.

Замість того щоб чути слова, вони дивилися беззвучні відеоролики з обличчями людей, які вимовляють нові слова з тих самих міні-мов.

У деяких відеороликах обличчя відповідало раніше вивченому зображенню. В інших – ні. Потім ми простежили, як довго малюки дивилися на відео – це звичайний метод, який використовують дослідники, щоб визначити, що привертає їхню увагу. Немовлята зазвичай довше дивляться на те, що їх дивує або цікавить, й коротше – на те, що здається їм уже знайомим, що допомагає нам зрозуміти, як вони обробляють й розпізнають побачене.

Результати виявилися очевидними: діти значно довше дивилися на відео, де обличчя відповідало тому, що вони вже вивчили. Це говорить про те, що вони не просто пасивно слухали – вони активно вивчали правила міні-мов й пов'язували ці знання з тим, що бачили». January 30, 2025

У цьому є сенс. Швидкість, з якою діти вчаться говорити, не маючи нічого схожого на навички розуміння мови дорослих, вказує на попередню адаптацію до вивчення мови. Робота, опублікована в журналі Developmental Science, є у відкритому доступі.