Всесвітній потоп та льодниковий період
Креацентр > Статті > Всесвітній потоп та льодниковий період > Найбільш катастрофічне вимирання всіх часів

Найбільш катастрофічне вимирання всіх часів

Геологи висувають гіпотезу про п’ять основних масових вимирань в історії землі та наголошують на тому, що найбільш катастрофічне вимирання відбулось майже 252 мільйони років тому. Масове пермське вимирання нібито призвело до вимирання 70 відсотків наземних та 95 відсотків морських істот. Що ж відбулося насправді?

Креаціоністи вважають, що скам'янілості утворились лише тисячі років тому внаслідок руйнівного потопу, описаного в Бутті. Але усі прихильники світського світогляду відкидають усе, що пов’язане з Біблією, і допускають можливість будь-яких пояснень окрім Всесвітнього потопу. Таким чином, вони йдуть на крайнощі, внаслідок чого часто виникають смішні історії про вимирання. Наприклад, ось одна з них: "Зміна одного гена може спричинити масове вимирання".1

В нещодавно опублікованому дослідженні описується те, що, за здогадками авторів, спричинило масове пермське вимирання.2 Ця наукова стаття стосується наступного твердження:

Оскільки підземна магма кристалізувалась в таке геологічне утворення як сілл (пластова інтрузія), вона нагріла навколишній багатий на вуглець осад і спричинила швидкий викид в атмосферу величезного об'єму діоксиду вуглецю, метану та інших парникових газів.3

"Під час цього першого поштовху пластових інтрузій утворився великий об’єм парникових газів. Дуже швидко ситуація в довкіллі стала погіршуватись, – це слова Сета Бурджеса, одного з авторів статті, випускника Массачусетського технологічного інституту. — Гази нагрівали повітря, окислювали океан, а це, в свою чергу, було несумісним з життям організмів на суші та в океані. Ми вважаємо, що перші поштовхи Сибірських трапів – науковий цьому доказ".3

Скам'янілості утворились лише тисячі років тому внаслідок руйнівного потопу, описаного в Бутті

Подивіться на типові скам’янілості. Який висновок ми можемо зробити? Те, що ми бачимо, це результат накопичених парникових газів в період стародавнього глобального потепління, чи все-таки результат Всесвітнього потопу, який залишив по собі масивні осадові відкладення? Ось ще одна заява Бурджеса: "Масове вимирання могло тривати 10 000 років або менше. Тобто, за стандартами геології, миттєво."4 Але така заява не відповідає опису скам'янілостей, які явно свідчать про їх раптове та катастрофічне утворення, про процес, який лише за декілька хвилин або й менше вбиває істот в ході їхньої життєдіяльності і ховає їхні ще теплі туші.

Вже не вперше різні вулканічні гази називають причиною масових вимирань. У 2012 році геолог Герта Келлер запропонувала ідею про те, що в результаті вулканічної активності в Деканській траповій провінції в Індії назовні було випущено смертельні дози діоксиду вуглецю і сірки. Це спричинило окислення океану та глобальне потепління (таке улюблене словосполучення сучасних періодичних видань). Так і відбулось крейдове вимирання.5

Однак, знову ж таки, це не те, про що свідчать скам'янілості. Ми можемо бачити, що різні осадові шари у глобальному масштабі демонструють раптову зміну видів скам'янілостей та поховання трильйонів тварин і рослин. Інші еволюціоністи, такі як Джон Елрой, не погоджуються з теорією п’яти масових вимирань. Вони стверджують, що скам'янілості свідчать лише про три великі масові вимирання.6

Вулканізм, виверження лави та її пластова інтрузія, метеорна і тектонічна активність – це явища, які часто відбувались протягом періоду потопу

Незважаючи на це, еволюціоністи повинні бути обережними в своїх припущеннях щодо подій, які відбулись більше чверті мільярда років тому. Джефф Левінтон заявляє наступне:

«Різні фактори заважають правильній оцінці вимирань. Найгіршим є те, що неповнота викопних скам’янілостей не дає змогу вірно оцінити темпи та ступені масового вимирання».

Зрозуміло, що вулканізм, виверження лави та її пластова інтрузія, метеорна і тектонічна активність – це явища, які часто відбувались протягом періоду потопу і наступних десятиліть. Протягом  короткої історії Землі не було ніяких п'яти чи трьох вимирань. Але близько 4700 років тому в історії Землі мала місце така подія, як Всесвітній потоп, який видозмінив земну кору і вмить поховав під своїми мутними та ненаситними водами трильйони скам'янілостей. Так звані вимирання — це лише наслідки потопу, який раптово поховав собою шар за шаром різні види тварин та рослин в міру того, як рівень вод піднімався все вище і вище.

 

*Френк Шервін — науковий співробітник, старший викладач та науковий співробітник Інституту креаційних досліджень.

 

Автор: Френк Шервін

Джерело:  Institute Creation Research

 

Переклад: Лавс В.

Редактор: Кравець Д.

 

Посилання:

  1. Schultz, C. How a Single Act of Evolution Nearly Wiped Out All Life on Earth. Smithsonian SmartNews. Posted on smithsonian.com April 1, 2014, accessed August 4, 2017.
  2. Burgess, S., et al. 2017. Initial Pulse of Siberian Traps Sills as the Trigger of the End-Permian Mass Extinction. Nature Communications. 8: 164. doi:10.1038/s41467-017-00083-9
  3. Chu, J. Initial Pulse of Siberian Traps Sills Triggered End-Permian Extinction. SciTechDaily. Posted on scitechdaily.com August 2, 2017, accessed August 5, 2017.
  4. Enslin, R. What caused the world’s greatest extinction? ScienceDaily. Posted on sciencedaily.com July 31, 2017, accessed August 23, 2017.
  5. Keller, G., et al. 2012. Volcanism, impacts and mass extinctions. The Geological Society. Posted on geolsoc.org.uk in 2012, accessed August 12, 2017.
  6. Alroy, J., et al. 2008. Phanerozoic trends in the global diversity of marine invertebrates. Science. 321 (5885): 97-100.  
  7. Levinton, J. 2001. Genetics, Paleontology and Macroevolution, 2nd edition. Cambridge: Cambridge University Press, 413.

 

Написати коментар