Геологи висувають гіпотезу про п’ять основних масових вимирань в історії Землі та наголошують на тому, що найбільш катастрофічне вимирання відбулось майже 252 мільйони років тому. Масове пермське вимирання нібито призвело до смерті 70% наземних та 95% морських істот. Що ж відбулося насправді?

Креаціоністи вважають, що скам'янілості утворились лише тисячі років тому внаслідок руйнівного Потопу, який описано в  Книзі Буття. Але усі прихильники світського світогляду відкидають усе, що пов’язане з Біблією, і допускають можливість будь-яких пояснень, окрім Всесвітнього потопу. Таким чином, вони йдуть на крайнощі, внаслідок чого часто виникають смішні історії про вимирання. Наприклад, ось одна з них: «Зміна одного гена може спричинити масове вимирання».¹

В нещодавно опублікованому дослідженні описується те, що, за здогадками авторів, спричинило масове пермське вимирання.² Ця наукова стаття стосується наступного твердження:

«Оскільки підземна магма кристалізувалась в таке геологічне утворення як сілл (пластова інтрузія), вона нагріла навколишній багатий на вуглець осад і спричинила швидкий викид в атмосферу величезного об'єму діоксиду вуглецю, метану та інших парникових газів».³

Сет Буджес, випускник Массачусетського технологічного інституту та один із авторов статті сказав:

«Під час цього першого поштовху пластових інтрузій утворився великий об’єм парникових газів. Дуже швидко ситуація в довкіллі стала погіршуватись. Гази нагрівали повітря, окислювали океан, а це, в свою чергу, було несумісним з життям організмів на суші та в океані. Ми вважаємо, що перші поштовхи Сибірських трапів (Siberian Trap) – науковий цьому доказ».³

Подивіться на типові скам’янілості. Який висновок ми можемо зробити? Те, що ми бачимо, це результат накопичених парникових газів в період стародавнього глобального потепління, чи все-таки результат Всесвітнього потопу, який залишив по собі масивні осадові відкладення? Ось ще одна заява Бурджеса: 

«Масове вимирання могло тривати 10 000 років або менше. Тобто, за стандартами геології, миттєво».⁴ 

Але така заява не відповідає опису скам'янілостей, які явно свідчать про їх раптове та катастрофічне утворення, про процес, який лише за декілька хвилин або й менше вбиває організми в ході їхньої життєдіяльності і ховає їхні ще свіжі туші.

Вже не вперше різні вулканічні гази називають причиною масових вимирань. У 2012 році геолог Герта Келлер запропонувала ідею про те, що в результаті вулканічної активності в Деканській траповій провінції в Індії назовні було випущено смертельні дози діоксиду вуглецю і сірки. Це спричинило окислення океану та глобальне потепління (таке улюблене словосполучення сучасних періодичних видань). Так і відбулось крейдове вимирання.⁵

Однак, знову ж таки, це не те, про що свідчать скам'янілості. Ми можемо бачити, що різні осадові шари у глобальному масштабі демонструють раптову зміну видів скам'янілостей та поховання трильйонів тварин і рослин. Інші еволюціоністи, такі як Джон Елрой, не погоджуються з теорією п’яти масових вимирань. Вони стверджують, що скам'янілості свідчать лише про три великі масові вимирання.⁶

Незважаючи на це, еволюціоністи повинні бути обережними в своїх припущеннях щодо подій, які відбулись більше чверті мільярда років тому. Джефф Левінтон заявляє наступне:

«Різні фактори заважають правильній оцінці вимирань. Найгіршим є те, що неповнота викопних скам’янілостей не дає змогу вірно оцінити темпи та ступені масового вимирання».

Зрозуміло, що вулканізм, виверження лави та її пластова інтрузія, метеорна і тектонічна активність – це явища, які часто відбувались протягом періоду Потопу і наступних десятиліть. Протягом короткої історії Землі не було ніяких п'яти чи трьох вимирань. Але близько 4700 років тому в історії Землі мала місце така подія, як Всесвітній потоп, який видозмінив земну кору і вмить поховав під своїми мутними та ненаситними водами трильйони організмів. 

Так звані вимирання — це лише наслідки Потопу, який раптово поховав собою шар за шаром різні види тварин та рослин в міру того, як рівень вод піднімався все вище і вище.