Під час відступу льодовика Тіндалл (Tyndall Glacier) на півдні Чилі було виявлено вражаючу знахідку. З-під льоду відкрилося велике кладовище, що містить щонайменше 76 скам'янілостей іхтіозаврів, зокрема 4-метрову самку з кількома ембріонами.¹Доктор Джудіт Пардо-Перес поруч з льодовиком Тіндалл 2010 року вказує на поховану викопну 4-метрову самку іхтіозавра, в якій містяться кілька ембріонів.

Еволюціоністи вважають, що іхтіозаври походять від сухопутних рептилій, які стали морськими. Однак скам’янілості свідчать про протилежне. Не знайдено жодної викопної проміжної ланки між сухопутними рептиліями та іхтіозаврами. Іхтіозаври вперше з'являються в скам'янілостях повністю сформованими, без еволюційних попередників та з безліччю чітких конструктивних особливостей для життя в морі.³ Ці конструктивні особливості включають в себе особливий дизайн очей і вух для зору й слуху під водою, а також «спинний плавець і хвіст в потрібному місці та з правильним гідрологічним дизайном», як описав еволюційний палеонтолог покійний Стівен Джей Гулд.⁴

Далі Гулд зауважує: «Еволюція цих форм [спинного плавця й хвоста] була тим більш примітна, що вони еволюціонували з нічого – у предкової наземної рептилії не було ні горба на спині, ні лопатей на хвості, які могли б послужити попередниками» (виділено автором). Однак набагато розумніше вважати, що іхтіозаври не походять від наземних рептилій, а були створені Богом повністю сформованими в п'ятий день Тижня творіння (Буття 1:20).

Скам'янілості іхтіозаврів у Чилі дуже добре збереглися. Якби ці морські рептилії загинули від природних причин й опустилися на дно океану, їх швидко з'їли б інші тварини й розклали бактерії, перш ніж вони вкрилися б відкладеннями й скам'яніли.

Як же ці скам'янілості так добре збереглися? Джудіт Пардо-Перес, одна з дослідників, що виявили їх, припустила, що принаймні деякі з них потрапили у швидку течію води, заповненої відкладеннями, й були «майже миттєво поховані в аноксичному середовищі, що запобігло бактеріальному розкладанню та зберегло їхні скелети з’єднаними».² Ця гіпотеза добре узгоджується з тим, чого ми могли би очікувати під час Всесвітнього потопу часів Ноя. Швидкі течії під час Потопу повинні були розмивати й переносити величезні об’єми відкладень у вигляді суспензій. Морські істоти, такі як іхтіозаври, потрапили б у пастку цих бурхливих течій та були б поховані майже миттєво, коли відкладення осіли.

Художнє зображення живого іхтіозавра (Platypterygius kiprjianovi)Еволюціоністи вважають, що поховання й скам'яніння цих та всіх інших іхтіозаврів, знайдених сьогодні, «відбулося за мільйони років до появи льодовика».² Однак є переконливі докази того, що подібні іхтіозаври були поховані зовсім недавно, під час Всесвітнього потопу близько 4500 років тому. Скам'янілість іхтіозавра, виявлена в Німеччині,⁵ не тільки дуже добре збереглася, але й містить оригінальні м'які тканини та білки. Це явний доказ того, що вік цієї скам'янілості не може становити мільйони років, адже якби це було так, то всі м'які тканини давно б зруйнувалися.

Потоп за часів Ноя не тільки пояснює, як утворилися такі скам'янілості й чому вони так добре збереглися, а й пояснює, що стало причиною післяпотопного льодовикового періоду, внаслідок якого над скам'янілостями утворився льодовик Тіндалл. Після закінчення Потопу океани мали нагрітися від геологічної активності, а суша – охолонути. Це створило б ідеальні умови для виникнення льодовикового періоду.⁶

З моменту закінчення післяпотопного льодовикового періоду льодовики на планеті перебувають у більш-менш рівноважному стані. Під час тривалих холодних періодів (таких як «Малий льодовиковий період», особливо в Північній півкулі) вони дещо просуваються вперед. Вони тануть і відступають в тепліші періоди, такі як Середньовічний теплий період (бл. 950-1250 рр. н. е. у Північній півкулі, що тривав до бл. 1350 р. н. е. у Південній півкулі). Нині спостерігається тенденція до потепління, що призводить до загального відступу льодовиків, зокрема й льодовика Тіндалл, у якому зараз виявлено скам'янілості іхтіозаврів.

Висновок

Коли ми спираємося на Слово Боже як на точну розповідь про історію Землі, ми можемо набагато краще зрозуміти сенс нових відкриттів, таких як скам'янілості іхтіозаврів, ніж якби ми спиралися на еволюційні ідеї про стару Землю та мільйони років біологічної еволюції.