Виявлені у 1994 році, малюнки в печері Шове були настільки складними, що розкололи археологічну спільноту й поставили під сумнів уявлення про еволюцію людини.

Описані як «надзвичайно витончено виконані», малюнки на стінах печери Шове у Франції поставили під сумнів еволюційні теорії художнього самовираження людини, коли були відкриті в 1994 році.¹ Це сталося тому, що радіовуглецевий аналіз визначив їхній вікМал. 1. Знамените «Панно з кіньми» в печері Шове в регіоні Ардеш на півдні Франції. Завдяки ретельному аналізу накладання ліній, виконаних вугіллям, а також невеликих потовщень на початку й у кінці кожного штриха, мистецтвознавці змогли відтворити порядок і напрям, в якому проводилася кожна лінія. Носороги були намальовані першими (починаючи з рогів і морд, потім передні ноги й животи, далі решта тіл), потім тури зліва (знизу вгору), і, нарешті, коні (поступово зверху). Мистецтвознавці вважають, що той, хто створював панно, навмисно залишив у центрі місце для чотирьох коней, голови й шиї яких трохи накладаються на спини биків й розташовані в щільній діагональній композиції. Жиль Тозелло (Університет Тулузи) вважає, що, ймовірно, за роботу відповідав один художник. «Вся композиція дуже однорідна й має високий ступінь цілісності», – каже він. Голови коней виглядають ще більш виразними, тому що художник використав інструмент, щоб процарапати поверхню стіни печери навколо їхніх морд – ефект барельєфа. Photo by Carole Fritz / Chauvet Cave Research Program приблизно в 30 000 років – тоді як археологи вважали, що «подібні складні твори мистецтва з’явилися лише на 15 000 років пізніше».²

Багато археологів переглянули свої погляди – наприклад, Жиль Тозелло з Університету Тулузи (Франція):

«Фундаментальне значення Шове полягає в тому, що вона показує: здатність Homo sapiens до художнього самовираження не розвивалася лінійно протягом багатьох тисяч років. Вона існувала з самого початку».²

Але деякі археологи й досі рішуче відкидають заявлені датування. Пол Петтітт з Університету Шеффілда (Велика Британія) в нещодавній статті в журналі Journal of Human Evolution³ стверджує, що малюнки Шове просто надто досконалі для свого часу. Він наполягає на тому, що датування ненадійні.

Насправді ми б сказали, що і Тозелло, і Петтітт водночас мають рацію – і помиляються. Тозелло має рацію в тому, що художнє самовираження людини «існувало з самого початку». А Петтітт має рацію в тому, що радіовуглецеві датування є помилковими.

Наскельні малюнки не можуть бути старшими за Глобальний Потоп, який стався лише близько 4500 років тому, й насправді, ймовірно, є значно молодшими за це.⁴