Ця велетенська акула захоплювала уяву людей протягом всієї історії. Факти про колосального мегалодона й про те, як акули кидають виклик еволюції. Від артефактів майя до голлівудських блокбастерів – відкрийте для себе правду, створену на п'ятий день створення.

Велика біла акула (Carcharodon carcharias) вважається топ-хижаком океану, поступаючись, мабуть, тільки косатці (Orcinus orca). Однак біла акула крихітна в порівнянні з вимерлою акулою мегалодон (Otodus megalodon), яка приблизно в три рази більша за неї.¹

Мегалодон відомий в основному завдяки вивченню його скам'янілих зубів. Скелети акул складаються не з кісток, а з хрящів, які не піддаються скам'янінню. Таким чином, зуби акул, як правило, є єдиними структурами в їх тілі, які кам'яніють. Акули регулярно скидають зуби протягом усього свого життя. Процес заміни зубів у акул функціонує як конвеєрна стрічка, де втрачений зуб швидко замінюється іншим, створюючи безперервний цикл. Великий мегалодон з великою кількістю зубів за своє життя залишив би після себе багато зубів.

Розрахунок розміру

Розмір мегалодона в першу чергу оцінюється за розміром його зубів. Розрахунок проводиться шляхом порівняння з великою білою акулою, яка вважається одним з найближчих живих родичів мегалодона. Вражаюча схожість зубів цих двох видів привела до гіпотези,Мал. 1. Порівняння розмірів реконструкції голови мегалодона й людини. CC BY-SA 4.0 | Werner Kraus | Wikimedia Commons що великі білі акули можуть бути меншим підвидом їх нині вимерлого більшого родича. В даний час ця ідея в основному відкидається.

Зазвичай зуби великої білої акули досягають довжини близько 7,5 см. Навпаки, найбільший з коли-небудь виявлених зубів мегалодона мав довжину 17 см, що й дало назву цьому виду (megalodon = «великий зуб»). Однак такі чудові розміри є рідкістю, й більшість знайдених зубів мегалодона набагато менші.

Таким чином, хоча й не з високою точністю, вчені оцінили довжину мегалодона в 13-20 м. Нещодавно оцінки розміру мегалодона були переглянуті.² Замість того, щоб бути громіздкими, як великі білі акули, тепер вважається, що вони були пропорційно довшими. Таким чином, тепер вважається, що щелепа такого розміру (мал. 1 і 2) належала ще довшій акулі (мал. 3). Ці чудовиська могли досягати вражаючої довжини 27 м! Це побило б попередній рекорд найбільшої риби всіх часів, вимерлої кісткової риби Leedsichthys, довжиною 16,5 м.

Сила укусу великої білої акули становить близько 18 кН, або 1814,37 кілограм-сили (кгс/кг), що на 40% більше, ніж у морського крокодила, й достатньо, щоб роздробити стегнову кістку людини. За оцінками, сила укусу грізного мегалодона була в десять разів більшою, 180 кН! Це більше, ніж у будь-якої іншої істоти, що коли-небудь жила на Землі – втричі більше, ніж у тиранозавра, й більш ніж вдвічі більше, ніж у жахливого мозазавра.

Голлівуд підхопив захоплення мегалодоном в таких фільмах, як «Мег» (2018) і його продовженні «Мег 2: Безодня» (2023). Ці вигадані історії розповідають про «доісторичних» істот, які, як з'ясовується, все ще існують.

Незмінні акули?

Мал. 2. Репліка масивних щелеп мегалодона, виставлена в Музеї природничих наук Північної Кароліни. Фото автораЯк згадувалося вище, скам'янілі зуби акул зустрічаються набагато частіше, ніж скам'янілості інших частин тіла акул. Їхні зуби (й знайдені скелетні структури) схожі на те, що ми бачимо в сучасних акул. Скам'янілості свідчать про зміни в розмірах, формі, зубах і плавцях різних видів акул. Все це є проявом адаптації, враховуючи, що Бог створив види, які з часом змінюються.³ Однак, незважаючи на варіації, які ми бачимо у викопних рештках, всі ці види як і раніше відносяться до категорії акул. Тому вчені, які вивчають еволюцію, зіткнулися з давньою проблемою: відсутністю значних змін або еволюційних переходів у викопних рештках акул. Тому акули вважаються «живими викопними».⁴

Розглядаючи викопні рештки через призму еволюції та глибокого часу, люди не бачать істини. Однак основа, закладена в Книзі Буття, сильніша за культурні та ідеологічні примхи. Ті, хто твердо стоїть на Слові Божому, можуть бути впевнені, що викопні рештки не змінять вже відкриту істину.

Створені на п'ятий день

«І сказав Бог: Нехай вода вироїть дрібні істоти, душу живу, і птаство, що літає над землею під небесною твердю. І створив Бог риби великі, і всяку душу живу плазуючу, що її вода вироїла за їх родом, і всяку пташину крилату за родом її. І Бог побачив, що добре воно. І поблагословив їх Бог, кажучи: Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте воду в морях, а птаство нехай розмножується на землі! І був вечір, і був ранок, день п'ятий». Буття (1:20–23).

Хоча еволюціоністи стверджують, що акули існують близько 400 мільйонів років, ми знаємо, ґрунтуючись на Слові Божому, що перші з їхнього виду були створені разом з іншими морськими істотами й птахами на п'ятий день створення, близько 6000 років тому.⁵ Варто зазначити, що еволюціоністи мають рацію в одному: акули дійсно існували до появи динозаврів... хоча й на один день, а не на мільйони років.

Чим харчувалися мегалодони до гріхопадіння?

Зверніть увагу, що всі морські істоти були створені «добрими». Частиною «дуже доброго» світу були вегетаріанські дієти як для людей, так і для інших тварин (Буття 1:29-Мал. 3. Нові оцінки пропорцій мегалодона, що показують залишкову невизначеність відносної довжини хвоста. Чорний силует = старий, сірий = новий, довжина близько 27 м. © Donfiore | Dreamstime.com30). Таким чином, не було смерті жодної з тих істот, яких Біблія називає живими істотами (іврит: nephesh chayyāh): людей та інших хребетних (тварин із хребтом).⁶ Це означає, що створений мегалодон не виривав би величезні шматки м'яса з китів. Але після того, як Бог прокляв землю після гріхопадіння, деякі тварини стали м'ясоїдними.⁷ Викопні рештки показують, що м'ясоїдні тварини явно існували до Потопу. (Після Потопу Бог дозволив людям їсти м'ясо, пояснивши, що, як Він дав нам зелені рослини в їжу, так тепер Він дає нам тварин (Буття 9:3)) Є кілька способів, якими травоїдні тварини могли стати м'ясоїдними.⁸ Щоб отримати певне уявлення про раціон мегалодона до гріхопадіння, зверніть увагу, що навіть сьогодні існують вегетаріанські акули. Вони використовують свої гострі зуби й потужну силу укусу, щоб харчуватися переважно морською травою.⁹

Що сталося з мегалодоном?

Мал. 4. © Corey A Ford | Dreamstime.comНезважаючи на те, що мегалодон міг полювати навіть на більших хижаків, а також на китів, він вимер. Біблійна концепція дає пояснення цьому явищу.

Коли «відкрилися джерела великої безодні» й почався Потоп (Буття 7:11), загинули мільярди морських мешканців. Багато вимерли, як і мегалодон. Навіть якщо мегалодони й вижили, скорочення їх популяції після Потопу й тимчасове руйнування екосистем призвели до того, що цей вид не зміг відновитися.

Це узгоджується з деякими світськими теоріями вимирання мегалодона. Наприклад, молоді мегалодони не могли конкурувати з дорослими білими акулами за скорочувані запаси китів.¹⁰