Майкл Еґнор і я працювали над книгою про те, як навколосмертні переживання, які часто змінюють життя, стали темою в медичній науці, і як їм були присвячені дослідження, статті в наукових журналах тощо.

Одну зміну, яку я нещодавно помітила: наукові журналісти, здається, стали трохи обережнішими в цій темі, ніж раніше. З кожним роком стає дедалі важче просто списувати все це на нісенітницю або шахрайство – без очевидних суперечностей, які буквально впадають в очі.

Візьмімо нещодавній матеріал на BBC Science Focus, написаний штатним науковим автором Алексом Г'юзом. Він взяв інтерв'ю в психолога Кріса Френча з Лондонського університету Голдсмітс. [професор Кріс Френч є керівником Дослідницької групи з аномалістичної психології на факультеті психології Лондонського університету Голдсмітс – прим. перекл.]

Френча описують як людину, «яка зосереджується на ненаукових поясненнях нібито паранормальних переживань» – іншими словами, він викривач (скептик).

Г'юз починає із запитання: «То що ж саме викликає навколосмертні переживання? Це видіння Бога? Реальний погляд на загробне життя? Як і слід було очікувати, наука не може сказати напевно».

«Як і слід було очікувати»?

Я чітко пам'ятаю час, коли багато хто вважав, що наука може сказати це напевно. За минулі роки було висунуто безліч моделей, які намагалися пояснити навколосмертні переживання й «викрити» їх. Як ми з Еґнором зазначали в книзі «Безсмертний розум: аргументи нейрохірурга на користь існування душі» (The Immortal Mind: A Neurosurgeon’s Case for the Existence of the Soul, 2025), ці моделі не працюють.

Проте, як повідомляє Г'юз, у Френча та інших дослідників є ще одна цікава нова теорія:

«Більшість нейропсихологів вважають, що це видіння вмираючого мозку. За подібних обставин у вашому мозку зазвичай відбуваються дивні речі, і саме так ви це переживаєте», – сказав Френч. «Це здається неймовірно реальним, і ми не маємо остаточної відповіді, щоб це пояснити, але це, безумовно, найлогічніше пояснення, яке ми маємо». (Алекс Г'юз, «Як насправді відчувається навколосмертний досвід», BBC Science Focus, 16 квітня 2026 року)

Нова теорія отримала назву

Назва – «порушена мультисенсорна інтеграція тіла», іншими словами, посилене переживання, спричинене одночасним спрацюванням кількох сенсорних стимулів через екстремальний тілесний досвід.

І результат?

«...як вже згадувалося вище, для більшості людей навколосмертний досвід (NDE) має напрочуд позитивний вплив на їхнє подальше життя. Навколосмертні переживання пов'язані зі зростанням моральності, щастя, задоволеності життям і навіть, в деяких, з посиленням релігійної віри. Не дивно, що, повіривши в те, що вони побачили загробне життя або пережили інші виміри, багато людей, які пережили NDE, стають значно духовнішими, з акцентом на реінкарнацію, загробне життя та проєкцію свідомості. Однією з дуже поширених рис серед людей, які пережили такі видіння, є зростання альтруїзму та зниження інтересу до матеріальних благ. Також відзначається зменшення бажання заробляти й накопичувати гроші». (Алекс Г'юз, «Як насправді відчувається навколосмертний досвід», BBC Science Focus, 16 квітня 2026 року)

Отже, нас просять повірити, що просте спрацювання безлічі сенсорних стимулів під час близького зіткнення зі смертю призводить до драматичної, довготривалої трансформації в бік моральності, щастя тощо, а також до більшої уваги до інших людей. Чому це – «найлогічніше пояснення», яке ми маємо?

Це залежить від мети теорії

Ми отримуємо підказку з книги, написаної Френчем та Анною Стоун: «Аномалістична психологія: дослідження паранормальних вірувань та переживань» (Anomalistic Psychology: Exploring Paranormal Belief and Experience, 2013). З передмови: «Багато людей вірять, що пережили дивні події, такі як викрадення інопланетянами або бачили рай в час близькості до смерті. Френч і Стоун у цій ретельно дослідженій і чудово написаній книзі допомагають нам зрозуміти, чому це відбувається».

Іншими словами, теорія Френча є найлогічнішою відповіддю, якщо виходити з припущення, що розум – це просто те, що робить мозок. А мета вивчення навколосмертних переживань (NDE) – підігнати їх під цю модель, навіть якщо вони їй не відповідають.

Насправді не так уже й важливо, чи пояснює ця теорія наявні дані. Ця – не пояснює. Важливо, щоб вона була матеріалістично правдоподібною й звучала науково. Вона конкурує з десятками подібних загальноприйнятих пояснень, які також нічого по-справжньому не пояснюють. Але вони проходять той самий тест: вони звучать науково.

Ми спостерігаємо ту саму ситуацію й у поясненнях людської свідомості. Роберт Лоуренс Кун нещодавно написав статтю про ландшафт теорій свідомості. [Роберт Лоуренс Кун – громадський діяч, фахівець з міжнародної корпоративної стратегії та інвестиційний банкір – прим. перекл.] Він зазначив, що «для переважної більшості вчених матеріалізм є домінуючою теорією свідомості». Одна теорія плавно замінює іншу в академічній і науково-популярній літературі, тому що жодна з них насправді не пояснює багато чого. Але це не має значення, тому що, як і теорії про навколосмертні переживання, вони по суті є лише переформулюваннями матеріалізму, застосованими до конкретної теми.

Час змінити цю картину

Як стверджують автори досліджень AWARE про навколосмертні переживання (NDE):

«Автори дослідження доходять висновку, що, хоча на сьогодні дослідження не змогли беззаперечно довести реальність або значення переживань пацієнтів та їхніх тверджень про збереження свідомості в момент смерті, їх також неможливо й спростувати. Вони вважають, що спогади про переживання, пов'язані зі смертю, тепер заслуговують на подальше справжнє емпіричне вивчення без упередженості».

 Те, що зараз починає змінюватися, – і я ще докладніше розповім про це в майбутніх статтях, – це нова обережність, готовність обережно визнати, що ми «не маємо остаточної відповіді» на запитання про те, що викликає NDE (або що таке свідомість). Іншими словами, остаточна відповідь не з'явиться найближчим часом. Натомість найближчим часом з'явиться ще одна нова матеріалістична теорія. Можливо, саме тому навіть автори й популяризатори таких теорій починають звучати менш впевнено, як ми побачимо далі.