Колосальні кам’яні монументи, передові інженерні споруди, зниклі цивілізації… Ні, це не фантастика! Але наше давнє минуле розкриває набагато цікавішу правдиву історію.¹

По-перше, Ною та його помічникам було під силу збудувати величезне океанське судно. Ковчег мав довжину близько 135 метрів, ширину 23 метри та висоту 13 метрів (Буття 6:15). Ми знаємо, що ці пропорції були ідеальними для забезпечення стійкості.² Для виконання цього колосального завдання були потрібні передові знання в галузі інженерії, не кажучи вже про техніки обробки деревини.

По-друге, ми можемо отримати певні вказівки з рівня технологій у тих цивілізаціях, які швидко виникли після Потопу. Ной та його родина, ймовірно, намагалися взяти із собою якомога більше знань, щоб вижити й заново збудувати цивілізацію в «новому світі», до якого вони прямували.

У Біблії записано, що невдовзі після Потопу людство збудувало велике місто. Це було в родючій річковій долині Месопотамії, на території сучасного Іраку. Навіть еволюціоністи не можуть ігнорувати ці факти й зазвичай називають цю область «колискою цивілізації». І це справді так – але лише для світу після Потопу.

Вавилонська вежа (Буття 11:1–9), ймовірно, була зикуратом, або пірамідою першого типу [піраміди першого типу були ступінчастими – прим. перекл.], подібною до інших, які й досі стоять у цій місцевості (поблизу сучасного Вавилона). Подібні піраміди трапляються в давніх цивілізаціях по усьому світу. Історики-еволюціоністи вважають, що кожна культура незалежно розробила свій стиль будівництва. Але більш розумно припустити, що вони подібні, бо всі походять з одного джерела – Вавилона.

Піраміда Місяця – одна з найбільших пірамід в сучасному місті Сан-Хуан-Теотіуакан, Мексика.Як і будь-яка група людей у сучасному суспільстві, ті, хто жив за часів Вавилонської вежі, мали різноманітні навички. Дехто був будівельником, дехто – художником, а інші – фермерами. Однак, коли Бог розділив групи за мовами, широке коло знань також було розділене. Початкові групи, які стали, наприклад, цивілізаціями єгиптян і майя, очевидно, включали людей, що мали навички у сфері цивільного будівництва, архітектури тощо, про що свідчить швидке становлення їхніх культур. Інші групи, ймовірно, не мали таких знань.

Уявіть, що ви та ваша велика родина раптово були змушені швидко переселитися в незаселену дику місцевість. Попри те, що ви походите з суспільства з високим рівнем технологічного розвитку, найімовірніше, ваша родина не змогла б узяти з собою усі необхідні знання, наприклад, щоб знаходити родовища руди, виплавляти та обробляти метали. Тому, можливо, ви вирішили б використовувати кам’яні знаряддя, щоб вижити.

Печерні люди

Після Потопу деякі групи вирішили сховатися в печерах. В суворому кліматі вони забезпечували кращий захист, ніж штучні житла. Однак це не робить їхніх мешканців «примітивними» чи нерозумними. Сьогодні деякі люди обирають альтернативний спосіб життяВеличезні статуї фараона Рамзеса II біля входу до великого храму в Абу-Симбелі. далеко від міст, в умовах, які можна вважати «примітивними», не будучи при цьому менш розумними за інших.

Типового «печерного чоловіка» зображають як волохату, тупу, грубу істоту. Проте багато наскельних малюнків свідчать про майстерність, співмірну з майстерністю деяких найвидатніших художників сучасності.

Нещодавно здивовані вчені навіть виявили музичні інструменти «кам’яного віку», що свідчать про високий рівень розуміння та музичних здібностей.³

Легко уявити, скільки навичок було би втрачено, якби сьогодні люди розділилися на ізольовані невеликі групи. Наприклад, в одній такій групі можуть бути фермери й архітектори, але не буде механіків, геологів чи ковалів. Ця група знала б про навички механіка, але не знала б, як їх застосовувати. Так само після Вавилонського змішання мов ті групи, яким пощастило мати найширший спектр навичок, змогли б швидко перенести свою попередню культуру. Це виглядало б так, ніби вона виникла «за один день».

Схоже, немає жодних доказів того, як були розроблені знання, необхідні для будівництва пірамід. Зверніть увагу на такі дві цитати дослідників-еволюціоністів:

«Немає жодних доказів будь-якого технологічного прориву в методах видобутку або обробки каменю, який міг би пояснити початок будівництва пірамід. Усі інструменти й техніки, що використовувалися будівничими пірамід, існували задовго до їхнього часу».⁴

«Археологічні дані свідчать про те, що цивілізація Давнього Єгипту, як і цивілізація ольмеків, виникла раптово й у завершеному вигляді, а не розвивалася повільно й поступово, як це зазвичай відбувається в людських суспільствах. Більше того, період переходу від примітивного до розвиненого суспільства був настільки коротким, що не має жодного історичного сенсу».

«Технологічні навички, на розвиток яких мали б піти сотні, а то й тисячі років, були впроваджені практично миттєво – й без будь-яких видимих попередників».⁵

Деякі з тих груп, які були змушені користуватися кам’яними технологіями, з часом набули б інших знань, тоді як сьогодні ми бачимо культури, які й досі цілком задоволені використанням кам’яних знарядь. Проте вони є цілком людськими та розумними. Існують також свідчення того, що культури можуть втрачати технології. В Стародавньому Єгипті ранні піраміди були найкращими, а якість їхнього будівництва знижувалася, поки їх узагалі не перестали зводити. Як зауважив один світський дослідник:

«Епоха пірамід підійшла до кінця, триваючи трохи більше століття. Піраміди продовжували зводити ще близько тисячі років, але вони швидко ставали дедалі меншими й гіршими, і цілком очевидно, що з третьою пірамідою в Гізі ентузіазм щодо будівництва пірамід зник назавжди».⁶

Масивні будівлі та геніальні рішення

На вітряному плато на висоті 3900 метрів поблизу болівійського берега озера Тітікака у Південній Америці лежить давнє місто Тіауанако. Воно було величними руїнами вже тоді, коли туди прибули давні інки. Іспанські шукачі скарбів XVI століття не вірили місцевій індіанській традиції, згідно з якою Тіауанако виник дуже швидко, після великого потопу, й був збудований невідомими велетнями. Сьогодні рештки величезних скульптур та кам’яних брил розкидані по усій місцевості.

Один з авторів журналу Reader’s Digest прокоментував: «...найкращі інженери сучасності досі замислюються, чи змогли б вони вирізати й перемістити величезні брили каменю, подібні до тих, що були використані для будівництва міста. Велетенські блоки виглядають так, ніби їх вирізали за шаблоном – завдання, яке неможливо було б виконати без сучасних технологій»,⁷ і «...архітектори, які їх спроєктували й збудували, були геніями».⁸

Багато споруд давнього світу простояли тисячі років у відносно доброму стані – а чи стоятимуть наші будівлі ХХ століття через тисячі років?

У давньому місті Саксайуаман, неподалік міста Куско в Перу, знаходиться велична стіна, збудована інками з використанням спеціально відібраних каменів нестандартної форми. Деякі з цих каменів важать до 100 тонн й настільки точно підігнані один до одного, що навіть сьогодні між ними неможливо просунути аркуш паперу.Стоунхендж – його масивні, точно розташовані брили довгий час не піддавалися поясненню для тих, хто вважав будівельників «менш розвиненими». Нещодавно було доведено, що змазані олією дошки, мотузки та винахідливість повністю розумних людей могли б цілком впоратися із цим завданням.

[Примітка редактора від 22 січня 2009 р.: після публікації цієї статті у нас з’явилися підстави засумніватися в достовірності джерела, на якому ґрунтується наступний абзац. Це не заперечує винахідливості та майстерності, необхідних для переміщення блоків вагою до 100 тонн і їх точного складання.]

Однак ще більш неймовірним є наявність у цьому районі більшого кам’яного блока. Розміром з п’ятиповерховий будинок і вагою близько 20 000 тонн, будівничі Саксайуаман змогли якимось чином перемістити цей блок! Переміщення такої величезної маси ніколи не здійснювалося, не кажучи вже про повторення, за допомогою сучасної техніки. Навіть найбільший кран у світі сьогодні здатний підняти лише близько 3000 тонн.⁹

Не дивно, що прихильники руху «Нью Ейдж», які приймають еволюцію, вважають, що давні люди, мабуть, користувалися допомогою якоїсь технологічно розвиненої раси!¹⁰

Розгляньмо два приклади винахідливості давніх людей під час будівництва пірамід.

Для фундаменту пірамід була потрібна абсолютно рівна основа. Цього досягли за допомогою винахідливого рівня. Єгиптяни спочатку прорізали канали в підстилаючій скелі та заповнювали їх водою. Потім вони вставляли в канали стрижні й відмічали рівень води, таким чином установлюючи справжній горизонтальний рівень. І прочитайте, що один автор говорить про будівництво однієї поховальної камери:

«Стеля складається з дев’яти блоків загальною вагою 400 тонн. Щоб звести до мінімуму небезпеку обвалу стелі під тягарем кам’яної кладки, над камерою було передбачено п'ять розташованих ярусами розвантажувальних камер; вони є шедевром інженерного мистецтва».¹¹

Вирівнювання? Навантаження? Будівництво із врахуванням навантажень? Врахування таких чинників свідчить про високий рівень знань, якими володіли будівничі. Архітектори та інженери-будівельники проводять роки в університеті, опановуючи такі складні навички. Давній світ демонструє багато інших прикладів людської винахідливості.

Археологи, які вивчають давні цивілізації, часто повідомляють, що вони «здивовані» або «вражені» рівнем майстерності людей в далекому минулому. Насправді вони дивуються лише тому, що їхні еволюційні переконання змушують їх очікувати знайти свідчення «примітивних», а не розумних людей.

Висновок

Відома історія людства не свідчить про еволюцію від примітивної «людиноподібної мавпи» до сучасної розумної людини. Навпаки, свідчення з минулого показують, що люди завжди були розумними й використовували свою винахідливість, щоб максимально ефективно діяти в різних ситуаціях, у яких опинялися.