М'які тканини динозаврів продовжують ставити в глухий кут прихильників теорії великого віку Землі, вже більше 20 років.

Перше повідомлення про м'які тканини динозаврів вразило науковий світ.¹ Як м'які тканини могли зберегтися за 66 млн років, що минули з моменту вимирання динозаврів? З тих пір люди ставлять під сумнів достовірність цього відкриття, деякі висловлюють обурення, а деякі просто не хочуть визнавати його. Однак за останні 20 з гаком років було виявлено стільки м'яких тканин динозаврів, що тепер можна із впевненістю заявити, що це часті й постійні знахідки.

Малюнки 1, 2 та 3 відповідно.

Недавній приклад пов'язаний зі скам'янілою ділянкою шкіри гадрозавра, під якою знаходилися фрагменти ребра динозавра.²

Скам'яніла шкіра може зберегтися трьома способами: у вигляді відбитка (наприклад, коли в породі залишається слід); у вигляді спресованої ділянки (шкіра стиснута й стає плоскою); та у вигляді скам'янілої тривимірної ділянки шкіри. Останній варіант є найрідкіснішим, але саме він був виявлений в даному випадку (малюнок 1). Тривимірна шкіра мала горбисту й нерівну поверхню, а також зберегла підшкірну клітковину (шар м'якої тканини під шкірою).

Дослідивши зразок, команда вчених повідомила, що після декальцифікації шкіри та кісток вони виявили:

• 3D-збережені темно-коричневі гранули, багаті на еумеланін, зі шкіри. Еумеланін – це біологічний пігмент. Хоча команда заявила, що це може означати, що гадрозавр був сірим, через інші змінні, такі як вплив структури шкіри, вони не могли сказати це однозначно (малюнок 2).
• Фрагменти кровоносних судин і остеоцити (клітини кістки) в органічній матриці з реберної кістки (малюнок 3).

Не дивно, що, з огляду на вражаючі наслідки таких знахідок м'яких тканин, команда написала, що «шкіра й пов'язана з нею збереженість на молекулярному рівні досі погано вивчені». Звичайно, будь-яка система вірувань, яка зберігає все більш ірраціональну віру в те, що ці кістки й оригінальні м'які тканини, що містяться в них, мають вік в десятки мільйонів років, буде відчувати великі труднощі з поясненням таких знахідок. Але в цьому немає необхідності.

Доктор Мері Швейцер, яка першою представила світові відкриття м'яких тканин динозаврів, відверто визнала, що будь-яка така знахідка «залишає нам дві альтернативи для інтерпретації: або динозаври не такі старі, як ми думаємо, або ми не знаємо точно, як ці речі зберігаються».³

Розрахунки на основі відомих хімічних властивостей переконливо показують, що м'які тканини не можуть зберігатися протягом десятків мільйонів років. Тому перший варіант, без сумніву, є правильним.

У Біблії чітко сказано, що Бог створив і динозаврів, і людину на шостий день близько 6000 років тому. Рештки динозаврів, які ми зараз можемо досліджувати, були швидко поховані в відкладах під час Потопу Ноя близько 4500 років тому.

Біблійна історія дає нам як реалістичний набір умов, так і реалістичні часові рамки, які допомагають зрозуміти такі знахідки скам'янілостей. Поки їхня істинність не буде визнана, ці знахідки м'яких тканин будуть продовжувати спантеличувати тих, хто в них не вірить.