Цікаві факти

Довжина: 12 м

Тип харчування: травоїдний

Місце знахідки: Танзанія

Опис

Дикреозавр - один з найбільш примітивних відомих представників групи диплодоків. Проте, дикреозавр характерний для пізньоюрських (кіммерідж) відкладень - вони являють собою групу примітивних диплодоків, що вижили. Власне дикреозавр відомий тільки з пізньої юри Танзанії (Тендагуру).

Типовий вид - D. hansemanni, характерний для середніх верств Тендагуру, становить приблизно 22% всіх знахідок завроподів в цих відкладеннях. Ймовірно, вони жили великими стадами, харчувалися низькою рослинністю.

Другий вид (D. sattleri) - трохи більш молодий за віком, відноситься до верхніх шарів Тендагуру. Це дуже невеликий завропод, вагою не більше 1 тонни .

Ще один представник Дикреозаврів - Амаргазавр. У Амаргазавра (Amargasaurus cazaui) остисті відростки на шиї утворюють високі вилкоподібний шипи. Можливо, шипи підтримували своєрідний «парус» або служили для захисту. Амаргазавр не перевищував 10 -12 метрів в довжину.

Інші дикреозаври - брахітрахелопан (Brachytrachelopan mesai) з пізньоюрських титонських відкладень Аргентини і амазоназавр (Amazonsaurus marahensis) з раннього крейдяного періоду Бразилії. Брахітрахелопан - завропод з найкоротшою шиєю. Ця дрібна тварина за довжиною шиї нагадувала швидше гадрозавра, ніж завропода.

У порівнянні з пізніми формами, він мав короткі шию і хвіст, і відносно велику голову. У його хребцях також можна відзначити кілька особливостей, наприклад, були незвичайні, Y-образні шипи по всій довжині спини і на шиї. Можливо, вони утворювали гребінь. Вони використовувалися в якості опори для потужних м'язів шиї і хвоста. Шия була дуже короткою, вона складалася лише з 11 або 12 хребців, і голова була незвично велика в співвідношенні з тілом. Передні лапи були дуже короткими, але міцними.

Дата публікації: 04.09.2018

Джерело: Dinosaur Encyclopedia

Редактор: Літус П.