Радіовуглецеве датування - один із найбільш використовуваних методів датування в сучасній науці, незважаючи на часові обмеження (докладніше про це читайте в розділі «Вік Землі та методи датування»). Його застосовують в археології та при датуванні інших об’єктів, вік яких менший за 50 000 років. Однак, як і всі інші методи радіоактивного датування, результати частенько «гуляють». Відтак вчені датували мушлі живих молюсків Melanoides tuberculatus, які мешкають в озерах на території заповідника Арш Медоуз в штаті Невада, США. 

Меланія піщана (Melanoides tuberculatus)

Вік мушель, які належали молюскам, що проживали в трьох різних озерах, коливався від 18 550 до 28 200 років¹. Невже дослідники натрапили на унікальну колонію молюсків-довгожителів? За такою логікою, ці «равлики» мали б бути сучасниками неандертальців. Чи не слід визнати, що в методі є проблема? Це далеко не єдиний приклад, коли радіовуглецеве датування дає такі результати. В наступних публікаціях ми спробуємо розглянути деякі з них докладніше.

Автор: Віталій Тупчієнко

Посилання:

1. Riggs, A. C. (1984). Major Carbon-14 Deficiency in Modern Snail Shells from Southern Nevada Springs. Science, 224(4644), 58-61. DOI: 10.1126/science.224.4644.58