Спроектована адаптивність: інженерні принципи мають спрямовувати біологічні дослідження

В минулій статті, детально розбираючи Послання до Римлян 1:18-25, ми виявили, що люди неминуче приходять до одного з двох висновків про природу: або Бог створив природу, або природа створила себе сама.¹ Люди, які обгрунтовано роблять висновок про те, що Бог створив природу, особливо живі істоти, роблять це тому, що вони легко пов'язують специфічні характеристики висококваліфікованого дизайну з тим, що вони спостерігають. Цей дизайн проявляється в численних деталях, що працюють разом для досягнення певної мети (тобто інженерний дизайн), який ми спостерігаємо як в живих, так і в рукотворних речах.

Ми не можемо переоцінити той факт, що люди можуть чітко визначити дизайн. Послання до Римлян 1 говорить про те, що Бог вирішив явним чином явити Себе нам через наше визнання Його творіння. Люди всіх культур можуть сприймати ознаки людської діяльності, виражені в унікальних характеристиках створених речей. Інженерні принципи лежать в основі людських творінь і пояснюють, чому вони працюють. Таким чином, здатність людей інтуїтивно розпізнавати специфічні риси інженерної майстерності в творіннях – як явну ознаку Божого промислу – залишає їх без виправдання, коли вони не визнають Його своїм Творцем.

Деякі люди не визнають цю просту істину. Вони не віддають Богові належне за створення матеріального світу. Замість цього вони підміняють його містичним уявленням про те, що навколишнє середовище може проявляти свою силу, що призводить цих людей до шанування природи як Творця. Вони приписують природі уявну творчу владу над організмами, подібну до закону, вважаючи, що вона якимось чином відбирає ознаки, подібно до того, як це зробив би справжній селекціонер. Справжня влада Бога замінюється на хибні проекції волі на несвідоме оточення.

Тому креаціоністи мають впевнено використовувати інженерні основи для пояснення біології. Чому? По-перше, тому що Біблія вчить, що Божий інженерний дизайн в живих істотах є очевидним завдяки його кореляції з людською інженерією; а по-друге, тому що це вчення легко підтверджується численними дослідженнями біологічних систем зі зворотною інженерією, які було методично розібрано на частини, щоб виявити їхню роботу. Таким чином, ми пропонуємо нову концепцію:

«Інженерні принципи, що лежать в основі того, як створені людиною речі самопристосовуються до мінливих умов довкілля, є найточнішим способом пояснити, як організми пристосовуються до таких змін».

Але що якби люди не могли співвіднести інженерні принципи з біологічними функціями організмів? В цьому разі хтось міг би стверджувати, що організми були створені, але не міг би підкріпити це порівнянням їхніх функцій з будь-якими відомими стандартами дизайну. Інші можуть бути настільки ж переконані, що організми виникли внаслідок хаотичної боротьби за виживання, або, можливо, за допомогою магії, або чогось іще. Якби люди не могли легко встановити зв'язок між особливостями живих істот та людським задумом, це мало б життєво важливі наслідки як для богослов'я, так і для наукових досліджень... Вони або нічого не розуміли б, або потребували б того, щоб Бог відкрив їм додаткові знання як «ключ» для розкриття великих таємниць життя. Хіба це та ситуація, яку дав нам Бог? Ні.

Принципи людської інженерії співвідносяться з Божими задумами

Розуміння сенсу біомолекулярних, фізіологічних або анатомічних функцій не є чимось таємничим. Подібно до рукотворних речей, ці функції завжди діють в рамках законів природи. Хоча в прерогативі Бога було спроектувати Свої системи так, щоб вони контрастували з рукотворними конструкціями, працюючи за іншими законами природи, Він цього не зробив. Це уможливлює таке починання, як проектування літаків після вивчення птахів. Один із дослідників, який працює над реінжинірингом біологічних мереж, зробив висновок:

«Ми також виявили, що, незважаючи на їхні абсолютно різні субстрати, біологічні регуляторні механізми та їхні синтетичні аналоги, що використовуються в інженерії, мають багато спільного, оскільки вони обидва піддаються одним й тим самим фундаментальним обмеженням, що керують усіма регуляторними механізмами. Поняття, що використовуються під час вивчення інженерних систем управління, такі як оптимальність... й зворотний зв'язок, безцінні для розуміння біологічної складності».²

Подібно до рукотворних речей, речі, створені Богом в нашій матеріальній сфері, не порушують властивостей природних законів, таких як гравітація, інерція та імпульс. Навпаки, механізми конструкції використовують ці властивості, як це видно на прикладі макули та півколових каналів нашого внутрішнього вуха (див. Вестибулярний апарат), чутливих до руху.³

Якщо інженери хочуть, щоб два різні об'єкти працювали разом, вони мають з'єднати їх за допомогою системи інтерфейсу – принцип дизайну, який, після того, як біологи налаштуються на його сприйняття, можна знайти майже скрізь, з'єднуючи частини природи у величезну екологічну павутину, створену Богом.

Якщо інженери хочуть, щоб об'єкт реагував на зовнішню умову, вони визначають цю умову й проєктують датчик спрацьовування винятково для цієї умови в самому об'єкті – практика конструювання, що також правильна для речей, створених Богом.

Явну схожість біологічної функції зі складною інженерією не можуть ігнорувати навіть еволюційні натуралісти. У 2016 році в Піттсбурзькому університеті відбулася міжнародна конференція, присвячена інженерній біології. Її метою було охарактеризувати нову інженерну парадигму в біології, яка підкреслює, як інженерні погляди на біологію контрастують з усталеним біологічним мисленням. Організатори конференції підтримують:

«Інженерні моделі, методи, концепції, технології та самі інженери відіграють дедалі помітнішу роль в біологічних дослідженнях. Нові інженерні галузі, такі як інтегративна системна біологія, біомедична інженерія та синтетична біологія, мають більше спільного з інженерними підходами, ніж із традиційними біологічними. Фундаментальним внеском інженерної парадигми в сучасну біологію, ймовірно, є надання стратегій та інструментів для управління складністю біологічної організації шляхом перетворення її на обчислювані, добре структуровані форми, що полегшують дослідження та контроль й можуть бути піддані інженерному аналізу».⁴

Біологічні дослідження в рамках інженерних принципів

Якщо Бог призначив людям знати, що вони створені, тому що знайомі їм інженерні принципи можуть повністю пояснити біологічні функції, то це має наслідки, що стосуються теології та фундаментальних наукових досліджень.

➤ Люди мають здатність відкривати навіть дуже складні біологічні функції. Для розшифровки складної конструкції організму поступово потрібні все більш екстремальні рівні розумових й технічних зусиль. Але зусилля, необхідні вченим для реінжинірингу біологічних систем, відображають у відносно пропорційному масштабі інтелект, що лежить в основі первісного дизайну систем, який постійно вказує на Бога та являє Його славу.

➤ Дослідники можуть бути впевнені, що нинішні та майбутні інженерні принципи будуть застосовуватися до вивчення організмів.

➤ Інженерні принципи необхідні для встановлення правильних причинно-наслідкових зв'язків для біологічних функцій – головна мета всіх біологів. Наприклад, дослідження, засновані на інженерних принципах, дадуть змогу знайти всі елементи системи в організмі, що мають існувати між виявленням стимулів довкілля та зумовленою самокорекцією. Біологи знатимуть, що після того, як ознаки організмів долають складні умови довкілля, їхній подальший процес репродуктивного успіху не є чимось таємничим, що «просто відбувається».⁵ Цей процес матиме глибинні механізми, які можна пояснити інженерними принципами.

➤ Пояснення, засновані на інженерних принципах, внесуть більшу ясність в наукові описи біологічних сутностей, скоротивши використання двозначних формулювань. Описи систем, засновані на цих принципах, включають тільки безпосередньо спостережувані елементи системи. Оскільки інженерні принципи не дозволяють дослідникам заповнювати прогалини в знаннях неперевіреними історіями, ключові пояснювальні елементи еволюційної теорії – такі терміни, як консервативна, коеволюційна, кооптована та конвергентна еволюція – виявляються містичними ментальними конструкціями, що існують тільки в чиїйсь уяві.⁶

Еволюційний матеріалізм починається з віри в те, що природа якимось чином створила сама себе. Тоді розмаїття життя було нібито створене, оскільки організми були сформовані зовнішніми умовами, які рухали їх у просторі та часі. Таким чином, природа діє замість Бога – що здається матеріалістам цілком реальним, оскільки вони проєктують вольові якості на бездумне навколишнє середовище. Ця віра відбивається в їхньому підході до біологічних досліджень та в лексиці, яку вони використовують в своїх поясненнях функцій. Матеріалістична література переносить спостерігачів у чарівний світ, де аналітичні принципи, що пояснюють причину в штучних речах, нез'ясовно не застосовні до живих істот, й де посилання на містичне вольове зусилля довкілля для пояснення причини витісняє все, що інженери знають про дизайн. Іронія полягає в тому, що еволюціоністи вставляють ці містичні елементи в теорію, яка повинна пояснювати життя винятково матеріальними властивостями фізики та хімії.

«Життя» нематеріальне й не є продуктом біології

Якщо біологічні функції організмів регулюються інженерними принципами, та якщо люди можуть досліджувати й використовувати ці принципи в своїх поясненнях, чи означає це, що люди можуть отримати здатність створювати життя? Ні.

Походження як матеріального аспекту живих істот, так і їхньої сутності «життя» є надприродним. Вони виникли з нічого завдяки інтелекту та мудрості, які значно перевершують можливості людського розуму. Хоча постійні успіхи вчених у розшифровці складних функцій живих істот слугують для звеличення Божої слави та Його триваючого загального одкровення, це не означає, що сили, які Бог використав, щоб привести живих істот до існування, коли-небудь стануть доступними людям через дослідження.

Оскільки живі істоти розмножуються, деякі люди можуть рефлекторно реагувати проти застосування до них тих самих принципів, які використовуються в рукотворних речах. Однак розвиток біомеханічних досліджень може потенційно дублювати специфічні функції живих істот, включно з метаболізмом, адаптацією, розвитком й відтворенням, оскільки в цих біохімічних функціях немає нічого містичного. Проте в цих штучних сутностях буде щось принципово інше, ніж в людях або тваринах.

Нематеріальна характеристика, яку ми називаємо «життям» та якою Бог наділив живі істоти, не піддається науковому зведенню до базової біології або поясненню за допомогою інженерних принципів. Істоти, що володіють життям, мають властивість, відмінну від фізики, хімічних реакцій та найскладніших машин.

Деякі матеріалісти помилилися ще раз, заявивши, що організми – це тільки машини. Ця помилка так само безглузда, як і заява про те, що біологія «заплутана», тому що вона походить з ітеративного процесу боротьби та смерті.¹ Знати, що організми мають функції, які працюють за тими самими інженерними принципами, що й рукотворні речі, не те ж саме, що стверджувати, що живі істоти – це тільки машини.

Інженерні принципи пояснюють, як істоти пристосовуються до змін

У повному контрасті з еволюційним поглядом, в якому ніщо у функціонуванні організму не проходить через розум інженера, пояснення креаціоністів використовують інженерні принципи, в яких все у функціонуванні організму проходить через розум інженера.

В даний час більшість аргументів проти еволюції зводяться до спростування достатності дарвінівського механізму для адекватного пояснення різноманітності життя. Найкращим підходом може бути повна заміна цього застарілого механізму новим поясненням походження пристосовності – таким, яке використовує «інженерну парадигму в сучасній біології» для створення дослідницьких програм, потім переосмислює сучасні відкриття в контексті інженерних принципів й, нарешті, точно моделює їх в контексті вроджених систем істот. Таким чином, правдоподібною передумовою для проведення досліджень є те, що організми самоналаштовуються за тими самими принципами, що лежать в основі того, як створені людиною речі самоналаштовуються на мінливі умови навколишнього середовища.

Вчені-інженери розробили системи стеження в багатьох штучних речах, щоб відстежувати мінливі умови та спрямовувати відповідні дії. Чи міг Бог створити організми зі здатністю постійно відстежувати зміни довкілля й самоналаштовуватися впродовж свого життя й життя свого потомства завдяки вродженій здатності виражати змінювані спадкові адаптивні ознаки через епігенетичні механізми?

Інженерні принципи пояснюють, як насправді працює будь-яке творіння – Боже чи людське. Тому знання ключових елементів будь-якої самоналаштовуваної системи важливе не тільки для інженерів, а й для біологів-креаціоністів.

З практичного погляду, Бог, найімовірніше, задоволений, коли люди копіюють Його розробки в корисні людські технології, й це робить Йому честь – якщо Йому це належним чином приписують. Також ймовірно, що Бог прославляється тим, що вчені-дослідники можуть нескінченно відкривати елементи систем, які демонструють Його нескінченний інженерний геній.