Антропологія
Креацентр > Статті > Антропологія > Одна з найвідоміших еволюційних підробок

Одна з найвідоміших еволюційних підробок

Найвідоміший символ еволюції, який можна побачити всюди – від дитячих книг до інтернет сайтів, – малюнок, який зображає походження людини від невеликої мавпоподібної істоти. Зазвичай на таких малюнках фігурує від чотирьох до восьми «стадій розвитку». Цей філогенетичний ряд вперше з’явився в книзі професора каліфорнійського університету в Берклі Ф. Кларка Ховелла (Francis Clark Howell) «Давня людина» («Early man»), яка була видана в 1965 році. На оригінальному малюнку був зображений ряд з 15-ти істот – еволюція людини від пліопітека (Pliopithecus) до сучасної людини (Homo sapiens). 

Оригінальный філогенетичний ряд людини, який вперше з'явився в книзі «Early man» 

Але не все так просто. Сам автор бестселлеру зазначає в своїй книзі, що «більшість представлених на цьому малюнку істот були СТВОРЕНІ» на основі декількох фрагментів «щелепи, ймовірно декількох зубів, а отже, є результатом обґрунтованих ПРИПУЩЕНЬ». І далі: якщо ж згодом виявиться, що малюнки помилкові, «ці реконструкції все одно корисні, хоча б тому, що вони допомогли нам УЯВИТИ, як МОГЛИ виглядати ці істоти». Крім того, в книзі сказано: «Незважаючи на те, що прототипи мавп і мавпи були ЧОТИРИНОГИМИ, всі істоти на цій картинці ПОСТАВЛЕНІ виключно для порівняння»¹. Іншими словами, всі ці мавпоподібні «перехідні форми» фізично не були здатні стояти прямо. Все це було зроблено для більшої переконливості читачів в «реальності» еволюції від мавпи до людини. Інші фантазії, про які варто згадати – це те, що кожна наступна істота стає все більшою за розміром, більше випрямляється і меншим стає волосяний покрив. Все це не результат отриманих емпіричних даних або виявлених скам’янілостей, а лише результат фантазії художника. Більш того, в книзі чітко вказано, що перша ланка, пліопітек (Pliopithecus), навіть не вважалася еволюційною, тобто провідною до людини, а скоріше, «класифікувалася як предок лінії гібонів» (там же, с. 41). На другому щаблі стоїть проконсул (Proconsul): «Проконсул вважається дуже давньої мавпою, предком шимпанзе і, ймовірно, горил» (с. 41). Щодо дріопітеків (Dryopithecus) в тексті зазначено: «Ця тварина… відома тільки на підставі кількох виявлених щелеп і зубів» (с. 42). Про четверту сходинку, ореопітек (Oreopithecus), в книзі сказано: «Це ймовірно бічне відгалуження генеалогічного дерева людини, і він не є нашим еволюційним предком» (с. 41). У книзі також зазначено, що наступна ланка, рамапітек, на думку деяких фахівців, «є найдавнішим предком людини по прямій лінії» (с. 42). Наступними перехідними формами від мавпи до людини, які вважаються проблематичними, є австралопітек робустус, який «демонструє еволюційний тупик родоводу людини» (с. 43), і солойська людина, відома тільки «за двома кістками гомілки і деякими фрагментами черепа» (с. 44).Цей малюнок в свій час був широко розтиражований різноманітними науковими і ненауковими виданнями, так що навіть маленькі діти тепер переконані, що людина – це просто мавпоподібна істота. Звичайно, з часом сам філогенетичний ряд значно вкоротився, але зміст залишився таким самим.

"Вкорочений" ряд 

Марвін Л. Любенов (Marvin L. Lubenow), професор біблійної апологетики в християнському коледжі в Сан-Дієго, Каліфорнія, у своїй книзі «Кістки розбрату» («Bones of Contention») сказав: «Представлений ряд – не що інше, як груба пропаганда – чудова, але все ж груба. І, тим не менш, ні один еволюціоніст не опротестував повну відсутність наукової об'єктивності»². На жаль завдяки цьому мільйони людей повірили в еволюційну гіпотезу походження людини.

(Серед ілюстрацій я приводжу оригінальний філогенетичний ряд людини з книги професора Ховелла. Але так як я не знайшов якісних зображень цього ряду, мені прийшлось його доопрацювати – дописати назви істот для кращого розуміння.)

В написанні використовувався матеріал статті «CАМАЯ ИЗВЕСТНАЯ «ИКОНА» ЭВОЛЮЦИИ ОКАЗАЛАСЬ ФАЛЬШИВОЙ» доктора Джеррі Бергмана, Газета «Разумный замысел» № 1(19), стор. 2

Автор: Бабицький О.

1. Francis Clark Howell, «Early man», New York: Time-Life Books, 1970
2. Marvin L. Lubenow, M.S., Th.M., «Bones of Contention: A Creationist Assessment of Human Fossils», Grand Rapids, Michigan: Baker Books, 2004

Джерела світлин:
https://science.howstuffworks.com/…/family-tree-homo-sapien…
https://desencyclopedie.org/wiki/Fichier:Demisinge.jpg
https://www.outlookindia.com/…/here-lies-the-first-h…/296859
https://yalealumnimagazine.com/artic…/3977-march-of-progress