Історія та археологія
Креацентр > Статті > Історія та археологія > Філе міньйон було в меню Едему?

Філе міньйон було в меню Едему?

Сьогодні багато християнських лідерів стверджують, що літопис скам'янілостей на мільйони років передував створенню Адама. Як цей погляд співвідноситься з Біблією?

Намагаючись втиснути мільйони років у Біблію, багато християн сьогодні перевертають з ніг на голову те, чого Біблія вчить про Адама, Едемський сад, дієті перших тварин і прихід смерті в світ.

У міру того як все більше і більше християнських лідерів просувають теїстичну (спрямовану Богом) еволюцію, віруючі повинні розуміти просте вчення Святого Письма.

Походження смерті – гріх Адама

«Як ворог останній смерть знищиться» (1 Коринтян 15:26). Для середнього християнина біблійне зображення смерті здається досить простим. Смерть – це ворог. Іншими словами, це – вторгнення в колись прекрасний світ.

Ми тішимося, знаючи, що в майбутньому смерть буде «кинуто в озеро огняне» (Об'явлення 20:14). Крім того, Бог обіцяє, що одного разу «не буде вже смерти. Ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося!»(Об'явлення 21: 4).

Це те, чого ми очікуємо від доброго Бога, Який створив досконалий світ. В кінці шостого дня творіння «Бог побачив все, що Він створив, і дійсно, це було дуже добре» (Буття 1:31).

І все ж ми живемо в світі життя і смерті, радості і печалі, любові і ненависті – і все це відбувається одночасно. Тільки історія, відкрита в книзі Буття, пояснює такий суперечливий світ.

Що ж сталося?

Як випробування послуху, Бог велів першій людині, Адаму: «...від дерева пізнання добра і зла не їж, бо в день, в який скуштуєш від нього, помреш» (Буття 2:17).

У найсумніший день в історії всесвіту, Єва з'їла плід і дала його своєму чоловікові, який теж їв (Буття 3: 6). В результаті, «гріх увійшов у світ через одну людину, а з гріхом – смерть, і, таким чином, всі стали смертними, бо всі згрішили» (Римлян 5:12).

Смерть Адама була фізичною– «повернення в прах»

Яка природа цієї «смерті»? У спробі применшити історичне оповідання про Адама, багато християнських лідерів хочуть пояснити перші посилання Біблії на смерть.

Але Біблія однозначно говорить: смерть увійшла в людський рід (не тільки духовна смерть (відділення від Бога), але і фізична).

У Буття 2: 7 ми читаємо звідки прийшло життя: «Господь Бог створив людину з пороху земного і вдихнув в ніздрі її дихання життя, і людина стала живою істотою». Потім суд Божий над гріхом відняв те життя: «...в поті лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий,бо ти порох, і до пороху вернешся»(Буття 3:19).

Це визначення смерті як «повернення в прах» підтверджується в Новому Завіті: «перша людина була з землі, з праху, ...і ми носили образ людини з пороху»(1 Коринтян 15: 47-49). Йов казав про смерть так: «і людина звернеться в прах» (Йов 34:15).

Один служитель якось сказав мені: «Я вірю, що пил, згаданий в Буття 2: 7, відноситься до створення тварин (мавпоподібних істот) як прототипів для створення людини». Моя відповідь була: «Ну, Біблія стверджує, що ми повертаємося в прах, коли вмираємо, так до якої тварини ми повертаємося, коли вмираємо?» Ні, коли людина помирає, його тіло перетворюється в пил.

Інший церковний лідер одного разу сказав мені щось на зразок: «Я вірю, що теорія Адам-з-праху представляє еволюцію людина-з-молекул». Тоді я відповів: «Ну, а що ж має на увазі Біблія, коли говорить, що ребро Адама було"перетворено"в Єву (Буття 2: 21-22)?»

Але яке це має відношення до філе міньйон? Потерпіть мене ще трохи.

Адам і Єва були справжніми людьми з плоті і крові.

Цей історичний факт – що перша жінка була створена з чоловіка– підтверджується в Новому Завіті. Наприклад, «чоловік не від жінки, а жінка від чоловіка» (1 Коринтян 11: 8) і «жінка від чоловіка» (1 Коринтян 11:12).

У Буття 2:23 Адам описує іншу конкретну деталь фізичного існування своєї дружини: «...це тепер кістка кісток моїх і плоть тіла мого вона буде називатися жінкою, тому що вона була взята з людини».

Затвердження Адама підкріплюється в двох уривках Нового Завіту. Цитуючи Буття 2, Ісус завершує висновком, що всі подружні пари «вже не дві, а одна плоть» (Матвія 19: 5-6). Павло також цитує Буття, кажучи про союз Адама і Єви в Ефесян 5:31.

Також Малахія 2:15 посилається на Буття 2 про Адама і Єву, які були «однією» плоттю: «Хіба Він не зробив їх єдиними?»

Яке відношення все це має до філе міньйон? Продовжуйте терпіти мене, і скоро це стане очевидно.

Це просто короткий виклад з біблійних віршів, щоб допомогти обґрунтувати думку, що Буття 1 і 2 повинні прийматися як буквальні історії, доведені в інших книгах Слова Божого, особливо в Новому Завіті. Адам і Єва були першими двома людьми – справжніми людьми в історії – і гріхопадіння було справжньою подією.

Тепер до харчування Адама!

Оригінальне харчування – вегетаріанське

Бог сказав Адаму їсти «усю ярину, що приносить насіння», і плодові дерева (Буття 1:29). Спочатку Адам був вегетаріанцем.1

Деякі заперечують, що Бог не сказав, що він не міг їсти плоть тварин, але з цим запереченням легко розправимося словами Бога, сказаними Ною після потопу: «...усе, що рухається, що живе, буде вам в їжу. Я дав вам все, навіть зелені трави»(Буття 9: 3). Ми могли б перефразувати: «Так само, як Я дав вам рослини, щоб поїсти, тепер Я даю вам для їжі все».

Це підтверджує думку, що раціон Адама був вегетаріанським. Тільки після потопу Бог дозволив людям їсти тварин. Так що Адам точно не їв філе міньйон до потопу. І якщо Адам послухався Бога, він не їв філе міньйон після гріхопадіння.

Але як ви реагуєте на слова християн, які не вірять, що все про харчування Адама можна застосувати до тваринного світу?

Буття 1:30, написане таким же чином, як Буття 1:29, відноситься конкретно до тварин: «І земній усій звірині і всьому птаству небесному, і кожному, що плазує по землі, що душа в ньому жива, уся зелень яринна на їжу для них» ( Буття 1:30).

Так само, як люди спочатку були вегетаріанцями, тварини також були вегетаріанцями. До падіння тварини не їли тварин, тварини не їли людей, а люди не їли тварин.

Однак викопні останки, які, за твердженням секуляристів, представляють мільйони років історії Землі до першої людини, включають в себе приклади м'ясоїдства: кістки тварин в шлунках інших тварин, риби ковтають рибу, і відбитки зубів на кістках. Викопні рештки також включають хвороби, такі як пухлини і артрит. Викопні рештки також містять шипи.

Якщо тварини були вегетаріанцями до гріха Адама, як тварини могли вбивати тварин за мільйони років до Адама? Якщо Бог проголосив Своє творіння «дуже хорошим» перед гріхом Адама, як воно може включати в себе рак та інші хвороби? Якщо терни прийшли після прокляття (після гріха Адама в Буття 3:18), то як терни могли вже існувати?

Послання до Римлян 8:22, написане в контексті наслідків гріхопадіння, каже: «...ми знаємо, що все створіння стогне і мучиться родовими муками досі». Немає жодної підстави для того, щоб християнин міг логічно і послідовно допустити мільйони років смерті тварин, насильства і хвороб до гріха Адама.

Ні, більша частина скам'янілостей – це кладовище потопу в дні Ноя. Бог створив досконалий світ, але світ, в якому ми живемо сьогодні,– з усіма його хворобами, смертю і насильством – став таким у результаті гріха. Цього не існувало протягом мільйонів років.

Беручи Буття як буквальну історію, стає очевидним, що тварини і люди почали вмирати тільки після гріха Адама. Смерть – це не «дуже добре». Насправді, смерть – це «ворог». Адам не їв філе міньйон – і нікого з тварин він не їв до гріхопадіння.

Автор: Кен Хем

Дата публікації: 1 жовтня 2011 року

Джерело: answers in genesis

 

Переклад:    Тiга В                                     

Редактор: Недоступ О.

 

Посилання:

  1. Plants are not “living creatures”—they have no life spirit, or nepheshin Hebrew, as do animals and humans. So plants don’t “die” in the sense animals and humans do.

 

 

Написати коментар