Палеонтологія
Креацентр > Статті > Палеонтологія > Дракони і динозаври, частина 4

Дракони і динозаври, частина 4

Стіни Вавилону 

Продовжуємо розбиратися в неоднозначному питанні існування драконів в історії людства. А простіше сказати, в питанні співіснування динозаврів і людей. Сьогодні розповім про Вавилон, Геродота, Йосипа Флавія та французське місто Нерлюк.Отож, коли були знайдені вченими-археологами руїни древнього міста Вавилон, було виявлено збережені стіни міста. Сталася ця подія в далекому 1899 році, коли німецький археолог Роберт Кольдевей зробив це відкриття. Загальна сума витрат на археологічні розкопки Кольдевея, які тривали 18 років (!), склала 500 тисяч (!) золотих марок. Для виконання унікального обсягу земляних робіт до місця розкопок довелося прокласти залізничну колію. Але повернімося до самого Вавилону. Виявилося, що місто мало потрійне коло захисних мурів та було оточене ровом. В мурах було дев’ять брам, однією з яких була брама вавилонської богині Іштар, яка заворожує своєю красою. Брама є напівкруглою аркою збудованою з цегли, покритою блакитною, жовтою, білою і чорною поливою. Стіни брами прикрашали барельєфи і орнаменти. Барельєфи незвичайної краси з рядами зображень, в основному, трьох тварин: великого страхітливого вигляду бика, лева і вавилонського дракона (ну звичайно ж, і тут дракон!), якого жителі називали «Сирруш».

Ворота Іштар 

Бик 

Лев 

Вавилонський дракон «Сирруш» 

Деталь. Дракон на «прив’язі» 

Клинописні таблички стверджують, що вавилонські жерці утримували дракона в підземеллі храму, і міські жителі поклонялися йому як божеству, що привезли цю чудернацьку тварину з Африки. Увесь цей витвір мистецтва датують 575 роком до н.е. Окрім усієї цієї неймовірної краси, для нас цікавим є зображення дракона. Поряд з реально існуючими тваринами – зображення «міфічної». З якого доброго дива вавилоняни вирішили зобразити дракона там? Звичайно, ми зможемо прочитати в книгах про Вавилон, що це образи могутності царя, держави і т.д. Символи, коротше кажучи. Але тут хочеться згадати про книгу пророка Даниїла, яка є частиною Старого Завіту Біблії. Нам всім відомо, що в книзі є дванадцять розділів. Але, можливо, не усі знають, що існують 13-й і 14-й розділи книги. Правда, ці розділи вважають апокрифічними, тому вони не входять в біблійний канон. Основна причина в тому, що розділи були написані грецькою мовою і в єврейському тексті їх немає. Є ще ряд сумнівів щодо правдивості цих текстів згідно текстологічного аналізу в порівнянні з оригінальними текстами. Але вдаватися ми в це не будемо. Цікавим для нас є інше. В 14-ому розділі книги розказується про вавилонського дракона, якому поклонялись вавилоняни і який жив в підземеллях храму. Навіть, якщо ці тексти і є апокрифами, вони являють собою опосередкований доказ існування історичного вавилонського дракона. Про це ж свідчать і клинописні таблички. Доречі, що стосується розповіді про дракона, то прихильники його існування на єврейсько-арамейській мові вказують на один арамейський фрагмент з Іудейського коментаря на книгу Буття, який був опублікований в 1290 році Раймундом Мартіні і який подібний за змістом з 14-тим розділом книги Даниїла.

Геродот 

А тепер про Геродота. Геродот Галікарнаський – давньогрецький історик, автор славнозвісної «Історії» в дев’яти книгах, першого історичного твору стародавнього світу, що дійшов до нас. Геродота ще називають «батьком історії». В другій частині його праці ми читаємо: «Є в Аравії місцевість, що розташована приблизно навпроти міста Буто [місто, яке, вірогідно, розташовувалось поблизу сучaсного Суецького каналу], і туди я вирядився, щоб довідатися про крилатих змій. Коли я прибув, я побачив кістки та хребти змій, і було їх там так багато, що не можна описати. Були там купи хребтів і більші, і менші, і зовсім малі, і було їх там дуже багато. Місце, де розкидано ці хребти, таке: ущелини, що спускаються з гір на велику рівнину, яка сполучається з єгипетською рівниною. Розповідають, що скоро починається весна, крилаті змії вилітають із Аравії і прямують до Єгипту. Але птахи – ібіси – прилітають і чекають на них при входах до ущелин і не дають їм змоги летіти далі, вбиваючи їх […] Змія за своєю формою зовсім подібна до вужа, її крила не мають пір'я, але схожі на крила кажана»¹. Зі слів Геродота видно, що він не бачив особисто крилатих змій, окрім їхніх кісток, але описує їх зі слів інших людей. Але давайте прочитаємо наступний уривок, вже з третьої книги. «На півдні крайня залюднена країна – Аравія. Лише в ній ростуть ладан, смірна, касія, кінамон. Ладан вони [араби] збирають, палячи стирак. Вони обкурюють дерево знизу стираком і зрізують з нього смолу. Адже ці дерева, що дають ладан, охороняють маленькі крилаті змії, різні на вигляд, яких буває дуже багато навколо кожного дерева. Саме ці змії, які немов ціле військо, нападають на Єгипет. І їх не можна відігнати нічим, крім диму стираку. […] Гадюки є по всій землі, але крилаті змії існують лише в Аравії і ніде більше їх немає. […] Отже, ладан так собі добувають араби, а касію ось як: спершу вони добре обгортають усе тіло і обличчя, крім очей, всякими шкірами, а потім ідуть добувати касію. Касія росте на одному озері, не дуже глибокому, і навколо його, а посередині його в різних місцях кубляться крилаті тварюки, що дуже схожі на кажанів, жахливо верещать і дуже сильні. Спершу доводиться проганяти їх якомога далі, захищаючи очі, а потім збирати касію»². З цих двох уривків можна зробити висновок, що «крилаті змії» є маленькими, живуть тільки в Аравії, мають крила як у кажанів і довгий хвіст. Ще вони нападають на Єгипет. Ібіси (птахи роду лелекоподібних), які живуть в Єгипті, є природними ворогами «крилатих змій». Це теж нас переконує в тому, що «крилаті змії» не були великих розмірів. Тоді з чим їх можна порівняти? Вірогідно, що це був один з видів птерозаврів. Птерозаври – вимерлі тварини ряду літаючих архозаврів, які жили в так звану мезозойську еру. Деякі форми мали довгі зубасті щелепи і довгі хвости, розмах крил був від 25 см. до 10 – 11 м. Практично усі птерозаври були хижаками, окремі види крім польоту чудово ходили і бігали. Були види, які жили на деревах і харчувалися, ймовірно, комахами. Наприклад птерозавр Wukongopterus lii мав розмах крил до 73 см. і довгий хвіст. Nemicolopterus chuangzhao мав розмах крил до 25 см. Можливо, в ущелинах ці тварини розмножувалися, вирощуючи там своїх дитинчат, а в лавандових гаях харчувалися. Тобто ми бачимо щорічне переміщення або переселення “крилатих змій» на відносно великі відстані, пов'язане із сезонною зміною екологічних або кормових умов або особливостями розмноження з території гніздування до території зимівлі та назад, на подобу сучасним птахам.

Священний птах єгиптян – ібіс 

Йосип Флавій 

На додаток до цього хочу привести уривок із ще одного давнього тексту. Йосип Флавій – єврейський історик, перу якого належить відомий історичний твір «Юдейські старожитності». В другій книзі цього твору, в десятому розділі, Флавій розповідає про історію сутички Мойсея з «ефіопами». Коли Мойсей (той самий) був ще на службі у фараона, на Єгипет напали ефіопи, та викрали у єгиптян майно та отари. Тоді фараон призначив Мойсея командуючим армією, щоб наздогнати злодіїв і відібрати майно. Мойсей відправив проти них військо не морем, а сухопутним шляхом, щоб застати ворога зненацька. Перехід пустелею був утруднений великою кількістю крилатих зміїв, які нападали на людей. Тоді Мойсей наказав узяти із собою плетені з лози клітки з ібісами, щоб відганяти тварюк. Ось як описує їх історик: «Їх там величезна кількість, причому існують і такі, які в інших місцях ніде не водяться і відрізняються силою, щкідливістю і потворним виглядом; деякі з них також мають крила, так що не тільки можуть надати шкоду, крадучись по землі, а й, наскакуючи зверху, нападати на людей, які того зовсім не очікують»³. Ми бачимо явну схожість в описі «крилатих зміїв» між цими двома авторами. Збіг?

Свята Марта і дракон 

«Дракон Тараск» для святкового карнавалу. Старі поштівки 

Пам’ятник Тараску 

Герб міста Тараскон 

Сучасна святкова хода з Тараском 

На черзі – середньовічне французське місто Нерлюк (Nerluc). Історія, про яку я хочу розповісти, мала місце в 48 році н.е., згідно місцевої легенди. Легенда розказує, що на берегах річки Рони, яка протікає неподалік, жив страшний дракон Тараск (Tarasque). Чудовисько пожирало все, що попадалося на його шляху: скот, людей, але особливо йому смакували діви. Жителі міста багато разів пробували вбити Тараска, але безуспішно. Тоді містяни звернулись за допомогою до короля, але він відмовив, бо вважав, що дракон – це просто вигадка. Напевно він був прихильником теорії еволюції. В цей час до міста прибула діва в білому одязі. Це була Свята Марта з Віфанії, що в Юдеї (так-так, та сама Марта). Містяни звернулись до неї по допомогу і вона погодилася. На березі річки Свята Марта сіла на камінь і заспівала. Почувши прекрасну пісню, Тараск вийшов на берег, ліг біля ніг діви і заснув. Тоді Марта наділа на дракона ошийник і привела його в місто, де місцеві закидали його камінням. За іншою версією легенди, Марта зв’язала з гілок подобу хреста і молитвою підкорила дракона. З тих часів місто носить ім’я Тараскон і в ньому щорічно влаштовують святкову ходу і карнавал на честь дракона Тараска. Легенда як легенда, нічого особливого. Окрім зовнішнього вигляду дракона, подобу якого щорічно виготовляють для карнавалу і якому був зведений пам’ятник біля місцевого замку. З виставлених мною світлин ви зможете самі зробити висновок, який, на мій погляд, є очевидним.

Автор: Бабицький О.

Анкілозавр (Ankylosaurus). Реконструкція. Порівняйте з «Тараском» 

Унікально збережена мумія динозавра Анкілозавр (Ankylosaurus) 

1. Геродот, «Історії», кн.2 http://ae-lib.org.ua/texts/herodotus__historiae_2__ua.htm
2. Геродот, «Історії», кн.3 http://ae-lib.org.ua/texts/herodotus__historiae_3__ua.htm
3. Иосиф Флавий, «Иудейские древности» https://azbyka.ru/ot…/Istorija_Tserkvi/iudeiskie_drevnosti/2

Вас також може зацікавити: