Палеонтологія
Креацентр > Статті > Палеонтологія > Дракони і динозаври

Дракони і динозаври

Жодна тварина, вимерла чи жива, не привертає уваги людей більше, ніж динозаври. Десятиліттями вони зачаровували дітей та цікавили дорослих. Динозаврів зображали і зображають на телебаченні, у фільмах, в книгах, в журналах та на всілякого роду атрибутиці. Рекламодавці використовують їх для продажу різноманітних товарів. Ці тварини настільки популярні у дітей, що часто їм присвячено цілий розділ у книгарнях. Але, на жаль, динозаври також відіграють велику роль у навчанні еволюційній теорії. Справді, автори більшості дитячих «наукових» книг намагаються індоктринувати молоді розуми «істинами» еволюції, використовуючи динозаврів більше, ніж будь-що інше.

Сер Річард Оуен (sir Richard Owen) 

Нам говорять про те, що динозаври вимерли і вимерли давно. І що, як ми знаємо з книг, ніхто з людей не бачив динозаврів. Але давайте подивимося на це з іншого боку.Сер Річард Оуен, англійський зоолог і палеонтолог, відомий як багаторічний завідувач природничо-історичним відділом Британського музею в Лондоні. Він є автором цілої низки наукових праць з палеонтології стародавніх хребетних тварин, а також визнаним майстром блискучих реконструкцій будови цих тварин. Саме він, в 1841 році «винайшов» це слово, назвавши таких великих і страхітливих тварин, які знаходив він та інші відомі на той час вчені, «динозаврами», що означає «страхітливий ящер». Якщо цих тварин стали називати «динозаврами» після 1841 року, тоді як їх називали раніше?

Морський дракон Хокінза (Thalassiodracon hawkinsii), тепер – Плезіозавр Хокінза (Plesiosaurus hawkinsii) 

Томас Хокінз (Thomas Hawkins) 

Дивовижно, але їх називали «драконами». І це робили навіть після 1840-го року, так би мовити, по старій звичці. В 1848 році в Британському музеї (British Museum of Natural History) був виставлений скелет морської рептилії «Морський дракон Хокінза» («Thalassiodracon hawkinsii»). Томас Хокінз (Thomas Hawkins) (1810 – 1889) був відомим в Англії колекціонером скам’янілостей (між іншим, його величезна колекція була продана тому ж самому Британському музею за £ 3 000 , що на сьогодні є еквівалентом ≈ £ 195 000 (!)). Між 1830 – 1850 роками він написав декілька книг, найвідомішою з яких стала «Книга великих морських драконів» (The Book of the Great Sea Dragons). Цікаво, що в ній автор описав реально знайдені скелети іхтіозаврів і плезіозаврів. Навіть сер Річард Оуен в своїй книзі «Геологія та мешканці стародавнього світу» 1854 року (Geology and Inhabitants of the Ancient World) описує Птеродактиля як «літаюча рептилія або дракон»¹.

Титульна сторінка «Книга великих морських драконів» (The Book of the Great Sea Dragons) 

Підписи до літографій в оригінальній книзі – всі скам’янілі рештки тварин названі рештками драконів. 

В культурних традиціях практично усіх народів, які населяли чи населяють нашу планету, існує дуже багато різних історій про драконів. Ці історії називають міфами, легендами, казками. Саме слово «міф» походить від др.-грец. слова «мітос», що в перекладі означає “казання, розповідь, переказ”. В переважній більшості ці розповіді передавалися усно з покоління в покоління. Одне з наукових трактувань слова «міф», а їх є декілька, – це образне пояснення явищ природи чи діяльності людини, яке відображає об’єктивну реальність. Все-таки «об’єктивну реальність».

Фрагмент картини Паоло Учелло «Св. Георгій долає дракона» 1470 

Так от, у таких стародавніх розповідях дракони – це створіння, які типово описуються як великий і сильний (отруйний) крилатий змій або інша рептилія.Люди зображували цих істот на скелях (петрогліфи), на стінах давніх храмів, на сторінках стародавніх манускриптів, на фресках і картинах епохи Відродження.
В наступних дописах я спробую привести декілька цікавих фактів, які можна розглядати, як підтвердження співіснування людей і динозаврів.

Ілюстрація з «Аугсбургської книги чудес» 

P.S. Ілюстрація, на якій зображені дві сторінки з Аугсбургської книги чудес, потребує додаткового пояснення. «Аугсбургська книга чудес» – унікальний манускрипт, присвячений небесним явищам (метеорам, міражам і т.п.) Аугсбургський рукопис, обкладинка якого не збереглася (і тому назва його умовна), являє собою зібрання приблизно двохсот малюнків, дуже майстерно виконаних гуашшю та аквареллю, з короткими поясненнями під ними: про яку саме незвичайну подію тут йдеться і передвістям чого - якої саме катастрофи, епідемії, війни - вона була. Збереглося 167 оригінальних сторінок.Тут ми бачимо малюнок літаючих драконів. Підпис до малюнку: «У жовтні 1533 року літаючі дракони були помічені в Чехії і Фогтланді (район у Німеччині, у землі Саксонія), а також в районі Ешера. Був у них гребінь на голові, а рило як у свині, і було у них два крила. Це тривало кілька днів і більше чотирьохсот драконів пролітали кожен день, великі і малі».

1. Richard Owen. «Geology and Inhabitants of the Ancient World». (London: Euston Grove Press, 2010): стор.11

Автор: Бабицький О.

Джерела світлин:
https://medium.com/…/dragon-an-analysis-of-the-origin-bbb37…
https://www.sciencesource.com/