Основи креаціонізму
Креацентр > Статті > Основи креаціонізму > Чи повинні ми бути стурбованими зміною клімату?

Чи повинні ми бути стурбованими зміною клімату?

 Є вагомі докази того, що глобальні температури повільно піднімалися протягом останніх чотирьох століть і повільно знижувалися протягом багатьох століть до цього. Але чи є ці температурні зміни серйозною загрозою нашому способу життя, або вони просто частина нормальної зміни, до якоїми можемо легко пристосуватися? На жаль, наше життя буде залежати від того, чи є глобальне потепління реальною загрозою чи ні. Глобальне потепління було звинувачено майже в усіх хворобах у нашому суспільстві.1 У своїй промові «Про становище країни» (щорічне послання президента Сполучених Штатів Америки Конгресу, в якому він викладає свою оцінку ситуації в країні — прим. ред.) У 2013 році президент Обама сказав наступне:

 «Це правда, що жодна подія не створює тенденцію. Але справа в тому, що 12 найспекотніших років за всю історію спостережень припадають на останні 15 років. Теплові хвилі спеки, посухи, лісові пожежі, повені — все це тепер стало більш частим та інтенсивним. Ми можемо вірити, що супер-шторм Сенді, і найсильніша посуха за останні десятиліття, та найстрашніші лісові пожежі, які коли-небудь бачили деякі штати, були всього лише дивним збігом. Або ми можемо прийняти рішення вірити в переважне судження науки — та діяти, поки не стало надто пізно».2

 У цій короткій цитаті піднімаються багато загальних питань, пов'язані зі зміною клімату — недавні події, які не обов'язково вказують на довгострокову тенденцію, твердження, що «наука» вичерпана, і попередження про те, що ми повинні діяти прямо зараз. Слідом за цими словами президент поклявся, що, якщо законодавство не буде прийняте, він зробить все можливе відповідно до розпорядження.

 Ця нова політика майже напевно підвищить вартість енергії. Більш високі енерговитрати приведуть до зниження рівня життя для всіх, особливо для найбідніших з нас. Чи насуваєтся катастрофічна зміна клімату? Чи винна людина? Давайте почнемо нашу подорож, щоб відповісти на ці два питання, визначивши наші терміни.

Що таке зміна клімату?

 Оксфордський словник англійської мови визначає зміну клімату як зміну глобальних або регіональних кліматичних моделей, зокрема зміна, очевидна з середини до кінця 20-го століття й пов'язана в основному з підвищеним рівнем атмосферного вуглекислого газу, одержуваного при використанні викопних видів палива.3 Інші словникові визначення набагато більш стислі та не вказують причину, напрямок або тимчасові межі. Не дивно, що існує деяка невідповідність у визначеннях. У спірних питаннях люди часто розходяться в думках щодо того, що саме означають ці слова. Для цілей цієї статті вислів «зміна клімату» буде використовуватися для позначення довгострокових змін клімату (головним чином температури) без вказівки будь-якої причини або спрямування цих змін.

Чи означає зміна клімату та глобальне потепління одне й те ж саме?

 Деякі використовують ці фрази взаємозмінювано, а інші ні. Ті, хто вважає, що глобальна температура рухається тільки в одному напрямку, часто використовують їх як взаємозамінні. Проте фраза «глобальне потепління» була набагато більш популярною до 2006 і 2007 років, коли середня глобальна температура значно знизилася. «Зміна клімату» сьогодні використовується набагато частіше таздається набагато менш згубною. Тому тут буде використовуватися термін «зміна клімату».

Як може бути стільки розбіжностей з наукового питання?

 Коли є недолік хороших даних і коли люди розглядають дані з двох дуже різних поглядів, легко мати розбіжності.

Недолік хороших даних

 Виміряти середню температуру Землі дуже складно. У будь-який момент часу різні частини Землі відчувають різні умови; наприклад, день і ніч, літо й зима, хмарно та ясно, посушливо й волого, вітряно та спокійно. Цей рівень мінливості вимагає частих вимірювань у багатьох місцях протягом багатьох років для розрахунку середньої глобальної температури. Вимірювання температури проводилися на наземних метеостанціях з 1880 року. Два основні чинники зробили ці вимірювання менш точними, ніж вони повинні бути — різкі зміни в безпосередній близькості від деяких з цих метеостанцій і поганий розподіл метеостанцій навколо Землі. Ці факти змусили вчених наполягати на виміри температури із супутників.

 МИ ЗНАХОДИМОСЬ НА ДУЖЕ РАННІЙ СТАДІЇ ПРОЦЕСУ РОЗУМІННЯ ЗМІНИ КЛІМАТУ.

Супутники здатні надавати значно поліпшені дані по наземним системам. Але навіть супутникові вимірювання, розпочаті в 1979 році, не обходяться без проблем. У 2002 році орбіти супутників були скориговані таким чином, щоб вимірювання можна було проводити в одному місці та в один час доби.4 Ймовірно, що тільки декілька років корисних вимірювань недостатньо, щоб надати нам краще розуміння зміни клімату. Це навіть не достатньо часу, щоб ми були впевнені, що ці нові супутникові вимірювання досить точні. Лорд Кельвін сказав: «Виміряти — означає знати». У нас ніколи не буде чіткого розуміння зміни клімату, поки ми не зможемо точно виміряти температуру Землі протягом десятиліть, якщо не століть.

 Відсутність точних вимірювань не завадило вченим інтерпретувати наявні в них дані. Немає проблем. Ось як працює наука. Вчені роблять все можливе, щоб зібрати точні дані та запропонувати теорії, засновані на цих вимірах. Вони перевіряють ці теорії, проводячи подальші експерименти, щоб побачити, чи узгоджуються нові виміри з останньою теорією. У процесі використання цього наукового методу вчені вчаться проводити кращі експерименти, проводити більш точні вимірювання та пропонувати кращі теорії. Проблема тут у тому, що ми знаходимося на дуже ранній стадії процесу розуміння зміни клімату. На ранніх стадіях дослідники мають сильну тенденцію розробляти теорії, засновані на їхньому власному світогляді, і проводити експерименти, спрямовані на доказ їхньої теорії, а не на її перевірці. Сьогоденний ухил у бік глобального потепління, ймовірно, збільшить час, необхідний для побудови більш точних кліматичних моделей.

Два різні погляди на світ

 Для тих, хто вважає, що Всесвіт є результатом передбачуваного Великого вибуху, коли невидимі частинки якимось чином виникли й довільно організувалися в атоми, молекули, зірки та планети, не було б ніяких підстав очікувати, що температура Землі буде контролюватися в певному діапазоні. Те, що життя взагалі існує, з цього погляду представляється вкрай малоймовірним. Стівен Дж. Гулд, еволюціоніст, висловив це наступним чином: «Ми тут тому, що одна дивна група риб мала своєрідну анатомію плавників, які могли трансформуватися в ноги для земних істот; тому що земля ніколи не замерзала повністю під час льодовикового періоду; тому що маленький і слабкий вид, що виник у Африці чверть мільйона років тому, зумів досі вижити всіма правдами та неправдами. Ми можемо прагнути до «високої» відповіді — але її не існує».5

Для тих, хто вірить, що небеса та Земля були спроектовані й створені «вищою» силою, є достатньо підстав очікувати що температура Землі залишиться в діапазоні, що підтримує життя. Насправді, Бог дає нам цю обітницю в Буття 8:22:

«Надалі, по всі дні землі, сіяння та жнива, і холоднеча та спека, літо й зима, день та ніч не припиняться».

 У рамках цього світогляду цілком логічно, що Земля буде мати систему контролю температури, як і наші тіла, оскільки Бог створив їх обох.

Чи точно ЗМІ повідомляють про зміну клімату?

 «Коли собака кусає людину це не новина, але коли людина кусає собаку, це новина».6 Так само стабільний клімат — це не новина, а різкі зміни — це новина.

 Наприкінці 1970-х років численні популярні засоби масової інформації публікували страшні попередження про насування зміни клімату. Стаття від 28 квітня 1975 року в Newsweek починалася фразою: «Є окремі норми зловісної ознаки того, що погодні умови на Землі почали різко змінюватися та що ці зміни можуть провіщати різке скорочення виробництва продовольства», а закінчувалася фразою: «Чим довше планувальники зволікають, тим важче їм буде впоратися з кліматичними змінами, як тільки результати стануть похмурою реальністю».7 Звучить знайомо, чи не так? Сьогодні ми чуємо подібні заяви. Наприклад, тодішній сенатор Барак Обама сказав у 2006 році: «Це не тільки [глобальна зміна клімату] реально, але й тут, його наслідки породжують лякаюче нове глобальне явище: техногенне стихійне лихо» (виділено мною) .8

 Дивно те, що стаття Newsweek у 1970-х роках мала на увазі глобальне похолодання, а потім-сенатор Обама мав на увазі глобальне потепління. Так це так. Паніка в 70-ті роки полягала в тому, що температура землі знижувалася й буде продовжувати знижуватися. Сьогодні занепокоєння викликає те, що температура Землі зростає та що вона буде продовжувати зростати.

Як можуть передбачення про направлення зміни клімату бути настільки різними лише через 30 років?

 Якби в 1970-х роках ви розглянули дані тільки за попередні 30 років, можна було б зробити висновок, що короткострокова тенденція охолоджується, особливо якщо ви екстраполюєте її в майбутнє, очікуючи продовження цієї тенденції (мал. 1). Інтерполяція даних, спроба оцінити значення в межах вивченого діапазону, є досить складним завданням. Але екстраполяція наукових даних в область, про яку ви нічого не знаєте, не має сенсу.

Якщо сьогодні знову взяти перспективу останніх 30 років і екстраполювати далеко в майбутнє, то можна зробити висновок, що короткостроковою тенденцією є потепління (мал. 1) .9 Насправді, за останнє сторіччя, мабуть, температура піднялася з 1900 по 1940 рік, трохи знизилася з 1940 по 1970 роки та збільшилася з 1980 року приблизно до 2000 року. Легко зробити заголовки, роблячи радикальні висновки з невеликих діапазонів даних; проте дотепер неясно, чи приводять ці короткострокові тенденції до безпрецедентного підвищення глобальної температури. Деякі кліматологи стверджують, що в 1970-ті роки наука ще не була освоєна та що вони не були згодні з популярною пресою того часу.10 Сьогодні ці кліматологи переконані, що останні дані, тепер, коли вони були виправлені, надійні, і Земля нагрівається.11

 Зовсім недавно деякі люди почали приходити до висновку, що ми дійсно перебуваємо на ранніх стадіях ще однієї тенденції до охолодження.12 Ті, хто підозрює це, зазвичай потрапляють в один з двох таборів. Деякі з них дивляться на конкретний, вузький діапазон часу (з 1998 по 2012 рік), де, безумовно, не було ніякого підвищення глобальної температури. Інші зосереджені на сонячній активності. Вони переконані, що Сонце є головним фактором, що визначає глобальну температуру. Це, звичайно, дуже розумний висновок, оскільки майже вся наша енергія виходить від Сонця. Фактично, кількість спостережуваних сонячних плям у цьому останньому циклі сонячних плям, як очікується, буде найнижчою за багато десятиліть, та Земля дійсно пережила Малий льодовиковий період у той момент, коли активність сонячних плям була дуже низькою.13 Чи стала глобальна температура знижуватися після збільшення протягом приблизно 400 років? Тільки час покаже. Відверто кажучи, з нашим обмеженим розумінням основних факторів, що впливають на глобальну температуру, ніхто не повинен бути впевнений у прогнозі майбутньої глобальної температури.

У чому полягає політика зміни клімату?

 В даний час ряд експертів-кліматологів і МГЕЗК (Міжурядова група експертів зі зміни клімату), мабудь, згодні з тим, що температура Землі зростає та буде продовжувати зростати. Проте важко сказати, яке було б наукове судження цих людей під час відсутності переважного політичного тиску. Їхнє фінансування й кошти для існування явно залежать від їхньої позиції з цього питання.

 Ми, вчені, хочемо вірити, що ми неупереджені/об'єктивні — що ми суворо інтерпретуємо дані й не схильні до впливу інших факторів. Чи відрізняються вчені в цьому відношенні від всіх інших людей? Імовірно, ні. Ми знаходимося під впливом наших емоцій і наших переконань, як і всі інші.Тому будьте обережні, коли вчені емоційно прив'язуються до своїх теорій, ігнорують невизначеність у своїх даних або стверджують, що «всі авторитетні вчені згодні» або що «наука вичерпана».14 Коли одне або декілька з них істинні, ви можете бути впевнені, що обговорюване питання не є суто науковим. Коли «наука» дійсно буде встановлена, докази будуть приголомшливими, та не буде необхідності стверджувати, що наука встановлена.

 При дослідженні будь-якого предмету, цікаво стежити за грошима. У питаннях зміни клімату є великі гроші. Людина, яка найбільш тісно пов'язана із «глобальним потеплінням» —це Ел Гор. «Критики, в основному політично праві й серед скептиків глобального потепління, кажуть, що пан Гор готовий стати першим у світі «вуглецевим мільярдером», що наживається на державній політиці, яку він підтримує, яка направить мільярди доларів на бізнес-проекти, в які він інвестував».15 Пан Гор каже, що він підтверджує свої слова справою».16 Численні багатомільйонні інвестиції Гора в проекті зеленої енергетики та його покупка будинку з видом на океан у Каліфорнії вартістю $ 9 млн — це явне свідчення його фінансового успіху на цій арені. У нього напевно буде хороший погляд, з яким можна буде спостерігати за можливим підйомом рівня моря!

Правда про зміну клімату дійсно незручна?

 Для кожного з нас заманливо зосередитися тільки на тому, що сталося в нашому житті. Проте для вирішення питань, пов'язаних із кліматом, нам потрібна набагато більша довгострокова перспектива. Чи були глобальні температури в останні кілька десятиліть значно вищі, ніж у далекому минулому? На жаль, немає способу дізнатися це напевно. Ніякі вимірювання температури не доступні до 1880 року. Вчені намагалися співвіднести інші наукові дані з глобальною температурою, але оцінка температури таким способом загрожує труднощами. Кореляція даних про крижане ядро або кільці дерев із глобальними температурами сповнена припущень, які не можуть бути перевірені. На малюнку 2 показані вісім різних спроб, які були зроблені для прогнозування глобальної температури.17 Темна лінія — це середнє значення цих даних через те, що вони вважають останніми 12 000 років історії Землі. Бентежить, чому хтось буде переконаний цими даними? Так і має бути. Найостанніші реконструкції показані на вставці малюнка 2 за останні 2000 років. Ці дані привели багатьох кліматологів до висновку, що клімат зараз набагато тепліший, ніж за останні 2000 років.

Зміни температури голоцену


Історичні дані дозволяють по-іншому поглянути на глобальні температури протягом останніх двох тисячоліть. Є вагомі докази того, що клімат у Північній півкулі був тепліше приблизно тисячу років тому  — вікінги вміли господарювати в Гренландії. Через кілька сотень років вони припинили займатися сільським господарством через більш прохолодний клімат. Температура продовжувала знижуватися ще кілька сотень років, і Темза в Лондоні почала регулярно замерзати.18 Падіння температури звернулося назад приблизно в 1700 році нашої ери. Якщо ця тенденція до потепління збережеться, то в Гренландії знову можна буде займатися сільським господарством, а морського льоду в Північній Атлантиці може знову опинитися мало. На мал. 3 представлена оцінка відносної глобальної температури за даними історичних спостережень до 1900 року та даними метеостанцій після 1990 року. Хоча ми не можемо бути впевнені в тому, що було правдиве в стародавні часи, виходячи з історичних або наукових даних, історичні спостереження здаються більш надійними в даному випадку. З цих обмежених даних випливає, що глобальна температура коливається навколо середньої температури й була трохи тепліше у зареєстрованій історії, ніж сьогодні. Немає причин для паніки.

 Глобальні річні оцінки температури


 Чи є ми причиною підвищення температури з часів Малого льодовикового періоду?

 Багато хто вважає, що це недавнє підвищення температури викликане збільшенням вуглекислого газу через спалювання більшої кількості викопного палива. Давайте розглянемо деякі факти про двоокис вуглецю та розглянемо докази його впливу на глобальну температуру.

 Присутність вуглекислого газу в повітрі має велике значення для життя на землі. Без вуглекислого газу не було б рослинного життя, а без рослинного життя не було б і тваринного життя. Незважаючи на це, Ліза Джексон з Агентства з охорони навколишнього середовища заявила, що вуглекислий газ є забруднюючою речовиною відповідно до Закону про чисте повітря та вважає, що він становитьнебезпеку для здоров'я людини.19 Отже, чи є CO2 необхідним для життя або забруднювачем? Уряд, мабуть, вважає, що він необхідний на низьких рівнях і шкідливий на високих рівнях. Але чи є рівень, на якому CO2 занадто високий? Як і більшість урядових постанов, цей припис передувал нашому розумінню науки. Хоча CO2 дійсно впливає на глобальну температуру, точна залежність не встановлена, так само як і максимальна концентрація CO2 в повітрі.

 Ми знаємо, що вуглекислий газ є парниковим газом. Парникові гази діють як ковдри над Землею.Коли сонячне світло нагріває поверхню Землі, тепла Земля випромінює частину цього тепла в атмосферу. Парникові гази уповільнюють вихід цього випромінюваного тепла. Вас змусили повірити, що найважливіший парниковий газ—це вуглекислий газ. Це не так. Водяна пара й хмари насправді відповідальні приблизно за 80-90 відсотків загального парникового ефекту. Це вірно, принаймні, на 80 відсотків. Ось чому ясний ранок зазвичай набагато холодніший, ніж похмурий. В ясний ранок у нас немає такої ковдри з хмар, щоб витримати спеку. Вважається, що частка парникового ефекту, пов'язаного з CO2, досягає 20% у одних і 4% в іншіх.20 Майже всі згодні з тим, що частка СО2, виробленого людиною, становить всього лише близько 4% від загальної кількості СО2. Таким чином, парниковий ефект, викликаний антропогенним CO2, становить менше 1 відсотка від загального обсягу й може складати невелику частку в 1 відсоток.

 Незважаючи на це, багато вчених сьогодні стверджують, що зростання антропогенного CO2 є основною причиною підвищення глобальних температур за останнє сторіччя. Просто тому, що глобальна температура й концентрація CO2 підвищилися за останні кілька десятиліть, не означає, що одне викликало інше. Малюнок 4 показує, що кореляція між концентрацією CO2 та глобальною температурою не є сильною, особливо між 1900 і 1950 роками. Температурний профіль на мал. 3 також не відповідає рівню антропогенного CO2, оскільки антропогенний CO2 не був високим у період середньовічного потепління. Ці дані непереконливі.

 Глобальне підвищення температури проти концентрації вуглекислого газу


Невже глобальна температура майже вийшла з-під контролю?

 Кліматологи найбільше стурбовані тим, що підвищення температури протягом останніх декількох десятиліть може бути посиленепозитивним зворотним зв'язком, у результаті чого глобальна температура вийде з-під контролю. Вони стурбовані, наприклад, тим, що більш висока температура на Землі може розплавити більше вічної мерзлоти, вивільнити більше CO2 та викликати більший парниковий ефект. З іншого боку, більш висока температура на Землі може привести до більшого випаровування, більшого утворення хмар і більшого відбиття сонячного світла від Землі. Цей негативний зворотній зв'язок може стримати глобальну температуру. Який тип зворотного зв'язку є більш впливовим? Вчені в даний час не в змозі кількісно оцінити їх досить добре, щоб знати, чи переважує негативний зворотній зв'язок позитивний. Інженери, знайомі з системами управління, добре знають, що системи управління, що залежать від позитивного зворотного зв'язку, легко виходять з-під контролю, тоді як системи, засновані на негативному зворотньому зв'язку, як правило, цього не роблять. Оскільки температура Землі була відносно стабільною протягом багатьох століть, видається більш імовірним, що клімат Землі пом'якшується більш потужними системами негативного зворотнього зв'язку.

Мабуть, геніальний Конструктор розробив молекулу, яка одночасно необхідна для життя людини й необхідна для управління кліматом Землі. Вода — це полярна молекула, яка здатна розчиняти солі, білки й ДНК, необхідні для функціонування наших клітин та існування життя. Інші фізичні властивості води настільки ж важливі для управління кліматом Землі. Для перетворення води з твердої речовини в рідину або з рідини в газ потрібно більше тепла, ніж для будь-якої іншої звичайної молекули. 310 000 000 кубічних миль води на поверхні Землі здатні утримувати величезну кількість тепла й забезпечують більшу стабільність температури. Вода може легко переносити тепло з поверхні землі в повітря шляхом випаровування й конденсації, що є основою гідрологічного циклу та більшої частини нашої погоди. Утворення хмар також може бути ключем до системи негативного зворотнього зв'язку, яка допомагає помірним змінам температури в атмосфері Землі. Без води діапазон температур від дня до ночі й від поверхні Землі до верхніх шарів атмосфери був би набагато більший. Імовірно, що вода має вирішальне значення для життя людини в багатьох відношеннях.

Як же нам тоді жити?

 У першому розділі першої книги Біблії Бог наказує нам панувати над Землею (див. Буття 1:28). Більшість інтерпретує це як те, що ми повинні дбати про землю та бути хорошими розпорядниками її природних ресурсів.Якби спалювання вугілля, нафти й природного газу дійсно справляло значний негативний вплив на навколишнє середовище, нам було б доцільно змінити свою поведінку. Але схоже, що ми знаходимося якраз у верхньому діапазоні природного температурного циклу. Зовсім не ясно, що невелика кількість додаткового CO2, що утворюється в результаті спалювання викопних видів палива, завдає шкоди навколишньому середовищу. Добре пам'ятати, що коли Бог судив землю глобальним потопом, Він створював недорогі джерела палива для майбутніх поколінь. Давайте коритися Божим повелінням і використовувати наші наукові знання, щоб бути хорошими розпорядниками наших природних ресурсів і зберігати наше навколишнє середовище для наступного покоління, поки Він не прийде знову.21


 Автор: доктор Алан Уайт

 Дата публікації: 2 жовтень 2013

 Джерело: Answers In Genesis


 Переклад: Горячкіна Г.

 Редактор: Недоступ А.


 Посилання:

 1. Наприклад, див. M. Є. Maнн і Л. Р. Kамп, Страшні прогнози про глобальне потепління (New York: DK Publishing, 2008), стор. 108-139.

 2. Стенограма звернення Обами «Про становище країни», ABC News, http://abcnews.go.com/Politics/OTUS/transcript-president-barack-obamas-2013-state-union-address/story?id=18480069#  .

 3.Оксфордський словник англійської мови, стаття «Зміна клімату».

 4. Рой Спенсер, Велика помилка глобального потепління (New York: Encounter Books, 2010), стор. 13.

 5. Стівен Джей Гулд, цитований в Д. A. Хаут, «2 000 років зневіри», «Знамениті люди з мужністю сумніватися» (New York: Prometheus Books, 1996), стор. 290; або оригінальне посилання С. Д. Гулд у «Сенс життя», Life Magazine (грудень. 1988), стор. 84.

 6. Відомі цитати Бартлетта, 16-е вид., ед. Джастін Каплан (Boston, London, and Toronto: Little, Brown, 1992), стор. 554.

 7. Пітер Гвінн, охолоджуючий світ, Newsweek, 28 квітня 1975 роки; доступний в інтернеті за адресою http://denisdutton.com/newsweek_coolingworld.pdf.

 8. Барак Обама, Прийдешній шторм: енергетична незалежність і безпеку нашої планети (передвиборна мова, Чикаго, Іллінойс, 3 квітня 2006 року).

 9. Дані Інституту космічних досліджень ім. Годдарда, Національного управління з аеронавтики й дослідження космічного простору. http://data.giss.nasa.gov/gistemp/graphs_v3/Fig.A2.txt. Ці дані оновлюються з даних на Й. Хансен, М. Сато, Р. Руді, K. Ло, Д. В. Лі і M. Meдіна-Елізаде, Глобальна зміна температури, Proc. Natl. Acad. Sci., 103 (2006) 14288-14293, doi: 10.1073/pnas.0606291103.

 10. Манн і Камп, Страшні прогнози про глобальне потепління, стор. 45.

 11. Також там, стор. 38-39.

 12. Наприклад, див. Ларрі Вардіман, Нові докази глобального охолодження, Institute for Creation Research, http://www.icr.org/article/new-evidence-for-global-cooling/; і Ларрі Вардіман, призведе сонячна бездіяльність до глобального охолодження?, Institute for Creation Research, http://www.icr.org/article/will-solar-inactivity-lead-global-cooling/.

 13. Цикл сонячних плям, Національне управління з аеронавтики та дослідження космічного простору, http://solarscience.msfc.nasa.gov/SunspotCycle.shtml.

 14. Аналогічне обговорення див. Р. В. Спенсер, Кліматична плутанина (New York: Encounter Books, 2008), г. 2.

15. Джон У. Бродер, Подвійна роль Гора: адвокат і інвестор, The New York Times, http://www.nytimes.com/2009/11/03/business/energy-environment/03gore.html?_r=0.

 16. Також там.

 17. Оригінальні літературні посилання на всі ці дані можна знайти на Вікісховищі «Файл: Holocene Temperature Variations.рng» файл http://commons.wikimedia.org/wiki/: Holocene_Temperature_Variations.png (ліцензія вільної документації GNU).

 18. Спенсер, Велика помилка глобального потепління, стор. 2 і посилання.

 19. Джон Бродер, Aгенство з охорони навколишнього середовища розчищає шлях для правил парникових газів, The New York Times, http://www.nytimes.com/2009/04/18/science/earth/18endanger.html.

 20. Спенсер, Велика помилка глобального потепління, стор. 44; Г. А. Шмідт, Р. А. Руді, Рон Л. Міллер, А. А. Лацис, Атрибуція сучасного «парникового ефекту», Journal of Geophysical Research 115 (2010): D20106.

 21. Додаткову інформацію з цього питання див. у статті Майкла Оарда «Чи є людина причиною глобального потепління» в The New Answers Book 3, Ken Ham, gen. ed. (Green Forest, AR: Master Books), стор. 69-79.

Написати коментар