Відомі креаціоністи
Категорії / Креаціонізм / Відомі креаціоністи / Вернер фон Браун: батько космічних польотів

Вернер фон Браун: батько космічних польотів

Автор:
Джерело: Answers in Genesis

Вернер фон Браун Вернер фон Браун — вчений-новатор, який відкрив для людства двері в космос. З його досягнень розпочалася космічна ера. Саме фон Браун заклав основу для появи мобільних телефонів, супутникової системи радіозв'язку, інтернету, системи навігації GPS і доплерівського радіолокатора. 

Його кар'єра — це історія Американської космічної програми. Однак всі його успіхи були засновані на твердій вірі в біблійного Бога-Творця.

Вернер фон Браун народився 23 березня 1912 року в місті Вірциц в Німеччині (в даний час в Вижиск, Польща). Він був одним з трьох синів, народжених бароном Магнусом фон Брауном, успішним банкіром і політиком.

20 липня 1969 американський астронавт Ніл Армстронг став першою людиною, яка ступила на Місяць. Вперше людина була на іншому об’єкті Сонячної системи.

Ракета «Сатурн-V», яка запустила Армстронга і його колег-космонавтів в космос, була в основному роботою видатного ракетного інженера Вернера фон Брауна. Для фон Брауна ця місія стала кульмінацією мрії життя — дослідження космосу.

Неможлива мрія

Вернер фон Браун народився 23 березня 1912 року в місті Вірціц в Німеччині (в даний час в Вірзиск в Польщі). Він був одним з трьох синів, народжених бароном Магнусом фон Брауном, успішним банкіром і політиком.

Мати була астрономом-любителем. Коли молодий Вернер пройшов конфірмацію в лютеранській церкві, мати на згадку подарувала йому телескоп. Так зародилася мрія про можливість космічних подорожей, яка через декілька десятків років стала реальністю.

У 1920 році сім'я фон Брауна переїхала в Берлін. У віці 13 років Вернер він прочитав книгу основоположника ракетної справи Германа Оберта, після якої підліток почав мріяти про міжпланетні подорожі.

Ракетні дослідження в Німеччині

У 1930 році фон Браун почав відвідувати Технологічний інститут Шарлоттенбурга в Берліні. Тут він приєднався до Товариства космічних подорожей. Його членами були німці, які, як і він, дуже цікавилися розробкою ракет для освоєння космосу. Товариство запросило Оберта приїхати в Берлін, що він і зробив. Фон Браун став студентом-асистентом Оберта, і вони успішно розробили невеликий ракетний двигун.

Коли кошти для проекту вичерпалися, Оберт повернувся до Румунії, а фон Браун та інші захоплені члени товариства продовжили свої ракетні експерименти.

Вернер фон Браун на демонстрації проекту в нацистській НімеччиніУ 1934 році 22-річний Вернер фон Браун закінчив докторську дисертацію з фізики в Берлінському університеті й отримав ступінь доктора фізичних наук. За рік до цього до влади прийшов Адольф Гітлер, але до цього часу досягнення фон Брауна вже були широко визнанні в наукових колах. 

У тому ж році вчений розпочав роботу в Управлінні бойової артилерії в результаті нових правил, які забороняли проводити ракетні дослідження усім організаціям та установам, крім військових служб. Фон Браун хотів досліджувати простори космосу, в армії ж були зацікавлені у виробництві зброї. Однак необхідні для обох цілей технології були однаковими.

У фон Брауна було 80 вчених і техніків, які працювали під його керівництвом на випробувальному полігоні в Пенемюнді на північному заході Німеччини. Протягом наступних 10 років він і його команда значно розширили існуючі технології, пов'язані з ракетними двигунами, аеродинамікою і системами наведення ракет. Ці технологічні досягнення незабаром привели до створення зенітних ракет і балістичної ракети великої дальності, відомої як Фау-2 (V-2).

Секретна поліція взяла під свій контроль

Тепер німецька секретна поліція, яку очолював сумнозвісний нацистський лідер Генріх Гіммлер, спробувала взяти ракетну програму під свій контроль. Розрив між цілями фон Брауна і його політичними власниками ще більше розширився.

Починаючи з вересня 1944 року Німеччина випустила тисячі ракет «Фау-2» проти цивільного населення міст, включаючи Лондон і Париж. Вернер фон Браун відмовився співпрацювати з Гіммлером, за що потрапив у в'язницю разом зі своїми двома головними помічниками в 1944 році.

Фон Браун вийшов на свободу в тому ж році тільки тоді, коли Гітлер зрозумів, що без вченого розвиток ракет повністю зупиниться.

Коли наближався кінець Другої світової війни, фон Браун евакуював всю ракетну команду разом з сім’ями (близько 5000 осіб) з полігону Пенемюнде до того, як його захопили радянські війська. Науковці здалися американцям, сподіваючись, що Сполучені Штати будуть використовувати свої ресурси для освоєння космоса1.

Нові ракетні дослідження в США

Кілька місяців по тому Вернер фон Браун і близько 100 чоловік з його ракетної команди були доставлені до Сполучених Штатів, де вони відновили свої дослідження з використанням захоплених ракет «Фау-2».

На жаль, вчений знову зрозумів, що уряд більше зацікавлений в дослідженнях, які б дали новую зброю, ніж в освоєнні космосу. Однак очевидна відсутність інтересу американського уряду до розвитку космічної програми (незважаючи на просування ідеї фон Брауна) різко змінилась в жовтні 1957 року, коли Радянський Союз запустив космічний корабель «Супутник-1».

Вернер фон Браун та президент США Джон Кенеді оглядають ракету. Фото: Frankfurter Rundschau

Раптово фон Брауну було дано добро використовувати ракету Юпітер, створену для програми озброєння, щоб запустити раніше розроблений супутник. Супутник «Explorer I» був запущений фон Брауном 31 січня 1958 року, всього через чотири місяці після «Супутника-1». Так розпочались космічні перегони.

Коли в жовтні 1958 було створено Національне управління з аеронавтики і дослідженню космічного простору (НАСА), фон Браун був призначений директором Центру космічних польотів. Вся його команда вчених і технологів була переведена з армії в НАСА.

На Місяць

У 1961 році в космос полетів перший американський астронавт Алан Б. Шепард-молодший на ракеті Редстоун — інша ракета, яку розробив Вернер фон Браун та його команда під час роботи у програмі озброєння. Потім була серія спеціально розроблених ракет для пілотованої космічної програми. Це були ракети «Сатурн-1», «Сатурн-1В» і «Сатурн-V». Крім того, фон Браун брав активну участь в розробці всіх трьох пілотованих космічних програм: Меркурій, Близнюки і Аполлон.

В кінці 1968 року космічний корабель «Аполлон-8» був запущений ракетою «Сатурн-V». Вперше пілотований космічний корабель покинув земну орбіту, облетів навколо Місяця, а потім повернувся на Землю. Через сім місяців Базз Олдрін та Ніл Армстронг приземлилися на Місяці.

Саме фон Браун впровадив ідею, яка використовувалася в місіях посадки на Місяць — космічний корабель з трьома секціями. Тільки одна секція фактично приземлилася на Місяць, інші дві оберталися навколо супутника. Одна з цих секцій містила системи життєзабезпечення, двигун і паливо, в той час як інша використовувалася для транспортування космонавтів на місячну орбіту і назад. Лише ця остання секція повернулася на Землю.

Незважаючи на великий успіх висадки на Місяць, фінансування НАСА було різко скорочене через все важкі економічні часи. Фон Браун покинув НАСА в 1972 році і став президентом приватної аерокосмічної компанії. Він помер 16 червня 1977 року в Олександрії, штат Вірджинія.

Вернер фон Браун в своєму кабінеті. На задньому плані видно моделі ракет, які він сконструював. Фото: Pinterest

Моральні дилеми

Вернер фон Браун піддався критиці за розробку технології, яку використали для створення руйнівної зброї. Тим не менш, сам вчений вважав, що: 

«Ліки лікують, якщо їх приймати в невеликих дозах, і можуть вбити, якщо їх вживати в надлишку. Ніж в руках умілого хірурга може врятувати життя, але вб'є, якщо встромити його на кілька сантиметрів глибше ... Таким чином, не має сенсу питати вченого, чи є його ліки або ніж ... «хорошими» або «поганими» для людства».2

Фон Браун вважав, що саме той, хто користується технологією, а не її розробник, несе відповідальність за моральну сторону питання. Інші вважають, що вчений не повинен приступати до розробки технологій, які можуть застосовуватись неправильно, і це залишається однією з невирішених моральних дилем в науці.

В цілому космічні дослідження критикували як порожню трату ресурсів, коли в світі так багато злиднів і страждань. Фон Браун захистив свою позицію, вказавши, що крім нового розуміння природи, доступного завдяки космічним дослідженням, супутники стануть необхідними інструментами в управлінні світовими ресурсами.3 

Як прогнозував вчений, супутники дійсно стали невід'ємною частиною сучасного світу. Їх використовують для забезчепчення зв'язку, наукових досліджень і прогнозу погоди.

Активний християнин

Фон Браун та Герман Оберт, піонер ракетної галузі, позують разом на фоні моделей ракет, 1958 рік. Фото: RedditФон Браун був одним з найвидатніших космічних вчених в світі, але він також практикував лютеранство, займався церковною діяльністю і вів християнський спосіб життя.4 Він повністю довіряв істині Біблії, описуючи її як «одкровення Божої природи і любові».5 

Він визнавав свою залежність від Бога в молитві не тільки під час кризи, наприклад, під час втечі з нацистської Німеччини, але і в роботі, наприклад, в молитві за безпеку пілотованих космічних польотів.

Критика еволюції

Фон Браун виступив проти еволюційного мислення, яке таке популярне в наш час. 

«Є ті, хто стверджує, що всесвіт еволюціонував під час випадкового процесу, але який випадковий процес міг зробити мозок людини або систему людського ока?»6 

Фон Браун вважав, що досягнення науки все частіше дають докази на користь розумного дизайну. Він писав: 

«Мені здається ... важко зрозуміти вченого, який не визнає неймовірної продуманості у Всесвіті, що існує».7

Вернер фон Браун був великим критиком сучасної тенденції викладання науки тільки з еволюційної точки зору, не вивчаючи також креаціонізму як альтернативи. Він вважав, що такий підхід є абсолютно ненауковим. 

«Змусити вірити тільки в те, що все у Всесвіті відбулося випадково, порушило б об'єктивність самої науки».8

Свої успіхи вчений описав наступним чином:

«[Причиною] дивовижної низки успіхів, які ми мали з польотами "Аполлона" на Місяць ... полягала в тому, що ми намагалися ніколи нічого не упустити. У плані науки я схвалюю викладання альтернативних теорій про походження Всесвіту, життя і людини в навчальних закладах. Було б помилкою ігнорувати можливість того, що всесвіт був запланований, а не з’явивяс випадково».9

Як і багато великих вчених до нього, через свою роботу фон Браун не прагнув прославляти людські досягнення. Подібно Кеплеру і Ньютону століттями раніше, Вернер фон Браун досліджував небеса і був в захваті від великого Бога-Творця. Він сказав: 

«Пілотований космічний політ — це дивовижне досягнення, але він відкрив людству тільки крихітні двері для розглядання дивовижного простору. Погляд через цю щілину на величезні таємниці Всесвіту повинен тільки підтвердити нашу віру в Творця».10

Читайте Креацентр Планета Земля в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх новин.

Вас також може зацікавити:

Посилання:

  1. The McGraw-Hill Encyclopedia of World Biography, Vol. 11, McGraw-Hill, New York,

  2. Von Braun, quoted in: Encyclopaedia Britannica, 15th edition, Vol. 2, 1985, p. 485.

  3. Encyclopaedia Britannica, 15th edition, Vol. 2, 1985, p. 485.

  4. Henry M. Morris, Men of Science, Men of God, Master Books, El Cajon, California, 1988, p. 85.

  5. Von Braun, quoted in: E. Bergaust, Wernher von Braun, National Space Institute, Washington D.C., 1976, pp. 115–116.

  6. Von Braun, in a letter read by Dr John Ford to the California State Board of Education on Thursday September 14, 1972.

  7. Von Braun, quoted in Ref. 4, p. 85.

  8. Same as Ref. 6.

  9. ibid.

  10. Von Braun quoted in Ref. 4, p. 85.